Декомунізація діда мороза
Останнім часом у пресі рясніють повідомлення про те, що Дід Мороз – вигаданий персонаж і є пережитком радянського минулого. Частина політиків та лідерів громадських організацій заявляють про заміну новорічного культу. За їх переконанням, одноосібним улюбленцем дітей має стати Святий Миколай. Проте подібна підстановка є не зовсім доцільною. Проблема полягає у тому, що Дід Мороз і Святий Миколай є рівноправними в Українській культурі, та навіть різняться своїми функціями.
Культ Мороза у слов’янській демонології зародився декілька тисяч років тому. Він значно різнився від свого сучасника. Його змальовували у образі старої снігової потвори, котра завдавала шкоди особистому господарству та більше ображала дітей ніж дарувала їм радість. Він уособлював собою образ суворої зими, що різко контрастував із ликами весняних та літніх божеств. Разом із Морозком, язичницька культура подарувала культ Трескунова, Студенця, Карачуна, Зимника. Всі вони є «братами», котрим поклонялися різні слов’янські племена. Визначальною рисою Морозка є прив’язаність його до свята Зимового сонцестояння. Найдовша ніч вважалася піком діяльності Морозка, а зі сходом сонця починався новий життєвий цикл. Проте його культ у порівняні із іншими божествами був не дуже поширений.
Розповсюдження християнства на Русі розчинило культурну різноманітність. Більшість божеств та ритуалів пов’язаних із ними назавжди зникли, деякі трансформувалися у християнські культи. Пам’ять про обрядовість пов’язану із Морозком залишилась тільки у сільській місцевості. Його відродження пов’язують і розвитком Романтизму. У ХІХ ст., частина етнографів, письменників та художників у пошуках натхнення копирсаються у народній міфології. Після художнього обробітку зимового циклу і народився культ сучасного діда Мороза та його супутниці Снігурки. Подібний злет народної культури не був унікальним, варто згадати тільки братів Грім, котрі подарували нове життя германським віруванням перенісши їх у казки. У Дореволюційній Російській імперії будуть створенні перші іграшки у формі «веселого бородання», надруковані листівки, а дітвора вже отримуватиме подарунки від нього під ялинкою.
У двадцятому столітті навколо нового року вируватиме безліч міфів. Одним із яких є те, що святкування нового року 1 січня запровадив Петро І. Проте, ця дата більше стосується Російської глибинки. На Українських землях, що входили до складу Великого князівства Литовського з середини ХІV ст., новий рік відмічався 1 січня, а все літочислення велося від Різдва Христового.
Наступний міф створюють сучасники характеризуючи діда Мороза, як негативного персонажа принесеного зі Сходу. І, дійсно, поширенню цього образу сприяли комуністи у власних антирелігійних кампаніях. Вони прагнули знищити культ Святого Миколая, котрий був у цей час не тільки релігійним, але і розкрученим західним комерційним брендом. Тому образу Санта-Клауса протиставили діда Мороза. Але головні відмінності формували не партійні лідери, а суспільство, що і створило всі атрибути сучасного новорічного свята.
Святий Миколай також є запозиченим персонажем. В Українській історії він більш відомий у релігійному контексті. Основним його лейтмотивом є благодійність. У католицькому світогляді існує безліч свят присвячених Святим, котрі допомагають місцевому населенню. Культи більшості із них були поширені тільки на незначній території та з плином часу зникли. Тоді, як образ Святого Миколая став мультинаціональним. Звичка дарувати дітям подарунки під подушкою на територію України, ймовірно, прийшла із Польщі. А сучасний лик Миколая став витвором масового мистецтва у ХХ столітті.
Найважливішим моментом є те, що на відміну від Діда Мороза культ Святого Миколая немає жодного відношення до нового року, а є незалежним образом. Тому виникає питання – чому потрібно змінювати одну постать на іншу? Адже вони не пересікаються ні хронологічно, ні символічно. Проте, відповідь закладається у масовому поширені культу Санта Клауса, котрий увібрав найкращі традиції різдвяних свят.
Для української традиції ці постаті є новими та навіть незвичними. Феєрія зимового циклу свят у слов’ян пов’язана із колядою. Вона дарує неповторні різдвяні образи, тому перш ніж розпочинати змагання між дідом Морозом і Святим Миколаєм потрібно згадати українську традиційність, що має тисячолітню історію.
с. Хацьки, Грудень 2016
