До Різдва Христового

Я мрію про Різдво білосніжне Таке яке живе в мені Верх дерев сіяє, дитя чекає На дзвін санний і на сніг

Ковід, ковід, ковідниця, Гарна в масці молодиця. А без маски не така, Дайте антисептика.

Та молитва на Різдво збереже в бою його, І Оленка зачекалась свого тата. Миколаї всі святі, поверніть його мені, І не треба більш нічого дарувати.

Колишу Свою Дитину і співаю їй: Лю-ляй, лю-ляй, ти мій Сину, Поки Ти ще Мій, Поки Ти ще Мій Лю-ляй, лю-ляй

Коляда-колядка від хатки до хатки, Від серця до серця в золотих ясельцях. Коляда, коляда… Коляда-колядка, тоненька обладка, На вустах із тіста навіки ї присмак.

Запалала в небі зоря, Заплакало в стайні немовля, Ой, сталось диво, Ой, Бога Сина принесла Марія.

Забери мене до себе на Різдво Твоя любов найкращий санаторій Я знаю в твого тата є вино А в мами повний стіл старих історій

Ой ходять пави та й по городі, Пір’ячко ронять на Божі роди. Ой, дай Боже. Діва Марія серед світлиці, Як біла рожа рожеволиця. Ой, дай Боже.

Світ, що над нами, сильний, вічний Морок у серці освіти! Вечір різдвяний світлий, звичний, Спрагу очей напоїв.

Зайчисько, Білка й гострохвоста Мишка Колядувати зранку сніг топтали, Колядку гарну бубоніли знишка, Яку в гурті завчили й пам’ятали.

Запалало світло в темненьких віконцях, дрібненький сніжок огортає хати, горіло й палало, немов на тих сонцях, ...

Батюшка чесно й весело робив своє діло. Водою кропив щедро, чи не кожного окремо, з чистосердечними побажаннями здоров’я і щастя.

Свято веселеє нас привітало, Свято, найбільш укохане в народі, Будьмо ж веселі, журитися годі, Набік лихеє, кого що спіткало, — В святий вечір.

Спи, Ісусе, спи, спатоньки ходи, Я Тебе му колисати, Пісеньками присипляти: "Люлі, серденько, люлі!"

Ми ялинку прикрашали, З кухні пахли пироги. Свічечки на гілки стали Аж до зіроньки з фольги!

Цю історію на Святвечір любив оповідати мій дідусь... Не тепер і не колись жила собі в нашому містечку одна сім’я: тато, мама і троє діток — Тарасик, Настуня...

Хтось із дитям удвох бродить різдвяним садком. Каже дитятко: «я – Бог», трусить сніжком.

У небесах – така глибока синь, що в ній аж рожевіють білі хмари.

Коли перші замиготять на небі зорі й настане цей чудовий Святий Вечір, дивні дива творяться в душах і серцях людей. Ото родичі при дітях своїх стають самі мов ...

Колядуйте! Колядуйте! У сопілку дужче дуйте! І на свій Різдвяний спів Не жалійте голосів!

Під дубиною під зеленою Там ходив плужок восьмириною, А за тим плужком – Петрик з батожком.

Ой коляда, колядиця! Дайте маку і кутиці. Як не дасте, одкажіте, Моїх ніжок не знобіте.

Пан господар, уставай з постелі, Уставай з Постелі, застеляй Столи, Застеляй Столи, клади калачі, Клади калачі з ярої пшениці

Щедрий вечір, Христос ся Хрещає! Калачі та кутя на столі...

Святої, різдвяної і тихої ночі, Вістку-зірку виглядаєм на слова пророчі

Лети, о душе, в дальню даль - Морозяну під сонцем! Життя - мов біла магістраль, Душа - мале віконце!

Двадцять четвертого. Коротка днина Скінчилася, вже чорно у вікні. Пощо світить! Вечірная година Хай давнину нагадує мені...

Різдво Христове весь світ празнує, Господа в тілі і ми святкуєм. Тож радіймо і співаймо, Рожденного вихваляймо В Вифлеємі юдейськім.

Пролунав спів ангелів З вишніх дворів голосно: Люди, де б ви не бували, Заспівайте радісно...

На небі зірка ясна засяла І любим світлом сіяє; Хвиля спасення нам завитала, Бог в Вифлеємі рождаєсь. Щоб землю з небом в одно злучити, Христос родився: Славіте!