12.04.2017 23:48
Без обмежень
125 views
Rating 5 | 1 users
 © Липа Ольга - Душа Українки

Сирія. Гори околиць фортеці "Масьяф". Нарис

На свiтлинi, автор нарису - Ольга Липа, квітучих, весняних горах околиць фортеці "Масьяф". 1988-1991 pp. Автор cвiтлини - Володимир Липа.

(1988-1991 рр)


Напевно, у кожного є свої улюблені пейзажі на Землі... Але Сирійські гори, справді, надзвичайно мальовничі! Вони неодмінно цвітуть разом з весною, і соковитою травою і звичайно маками! Які розсипаються серед зелених привітних гір, ніби вогняні рубіни-велетні! Ніде на землі я не бачила таких величезних і соковитих маків!!! Які я любила приколювати до волосся, незважаючи на те, що на відміну від дефіциту, що панував у СРСР, в Сирії було багато гарних речей і звичайно східних аксесуарів, особливо мені подобалася прикраса для волосся, у вигляді двох курчат рожевого кольору, вони кріпилися на невидимку, так, ніби тільки що прилетіли на мої коси!


Всі гори, околиць міста і фортеці "Масьяф", вкриваються зеленим полотном, прикрашеним дрібними жовтими квіточками і великими яскраво-червоними маками!


А на протилежній стороні їх пейзажу, відокремленому крутим спуском, височів могутній, хвойний ліс, звідки віяло непроглядною таємницею, свіжою тінню, ніби його хащі ховаються від людей... принаймні, від нас, бо ми туди ніколи не ходили.


На вершинах Масьяфа, втомлений подорожній або місцевий житель, завжди може втамувати спрагу водою з найчистіших джерел. З цією метою, біля криницi, розташованої поблизу житлового кварталу, прилеглого до території фортеці, завжди знаходилася імпровізована гуртка, кой служила жерстяна, консервна банка. А на березі цього водоймища, жили дивовижні і прекрасні равлики-велетні, розміри яких досягають більш 10 см в довжину, мають білу шкіру і просторий, затишний будиночок. Вони вміють пускати по кромці води каскад величезних прозорих бульбашок, схожих на дитячі мильні "радості", але відрізняються від останніх стійкістю і тривалістю свого існування. Цих красунь, люди нерідко "приручають", і беруть над ними опіку, як за домашніми тваринами, поряд з черепахами, вічними і численними жителями гір.


Одного разу ми з батьками забрали такого равлика додому, але звичайно, у нас не було відповідних умов для її комфортного проживання... Ні джерельного берега, ні їжі, до якої вона звикла в живій природі, і через кілька годин, ми відвезли нашу гостю у її рідний будинок...


А ось черепахи - прекрасні домашні тварини: дружелюбні і невибагливі, таке відчуття, що вони ніби народжені ручними. І стали улюбленими вихованцями дітей з офіцерських сімей, Які годували їх домашніми ласощами: капустою і морквою. А коли черепахам загрожує небезпека, вони ховаються в свої панцирі.


Але найбільш дивовижні і мальовничі - мініатюрні, гірські струмки, схожі на кришталеві калюжки, що беруть свій початок з надр землі, абсолютно прозорі, а їх гладь настільки чиста, що видно кожен вигин рельєфу кам`янистого дна, і навіть найдрібніші його мешканці, поряд з чудовими золотими рибками, такими ж прозорими, якi світяться у кришталевій воді. Ці прекрасні водойми, розливалися тонкими струмками по гірських долинах, живлячи гарячу, і квітучу землю.

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «"Память о поцелуе" (Акт 14) / Чёрный колдун или Антуан. Философская пьеса | Липа Ольга - Душа Українки». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «"Гуцул" (Акт 13) / Чёрный колдун или Антуан. Философская пьеса | Липа Ольга - Душа Українки».

На світлинi, автор нарису - Ольга Липа, у квітучих, весняних горах околиць фортеці "Масьяф". 1988 рік. Автор світлини - Володимир Липа.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 13.04.2017 14:34  © ... => Дарія Китайгородська 

Щиро дякую, панi Дарiє!!!))) 

 13.04.2017 14:32  © ... => Тетяна Ільніцька 

Щиро дякую, пані Танечко)))

Я про це, звичайно думаю... Все залежить від ступеня відвертості, до якої готовий автор... Якщо Душа українки готова відкритися Світу - біографічний нарис... Якщо ні, напевно, дитяча повість... Але переміг той, хто зумів відкрити Душу!!! Читач любить щирість... до речі, щиро Дякую за Натхнення, пані Танечко, Ви неодмінно маєте рацію, життя сповнене сюжетів!!! 

 13.04.2017 14:13  © ... => Тетяна Ільніцька 

Пані Танечко, щире спасибі!!!  Мій тато - теж дуже любить фотографувати! Перед Сирією, теж по військовому розподілу, ми жили у військовому містечку Бєлгородської області, і я теж пам`ятаю, як тато сам проявляв світлинки... тоді ще чорно-білі!

 13.04.2017 12:31  Дарія Китайгородська => © 

Класно! Дякую за подорож! Пишіть ще :) 

 13.04.2017 08:04  Тетяна Ільніцька => © 

Було дуже цікаво читати! Стільки подробиць! Цікаві нюанси і нюансики. Тло вже маєте, тепер лише приєднати до нього цікавий сюжет - і вуаля))) Матимете цікавий біографічний нарис чи дитячу повість (тут фабула визначить жанр). Але навіть самі собою Ваші нариси цікаві)))))
Далі буде? Чекатиму! 

 13.04.2017 08:00  Тетяна Ільніцька => © 

Пані Олечко, не можу не відзначити Вашу світлинку окремим коментарем! Яка мила))))) Стільки емоцій викликає! Дуже і дуже зворушливе фото!
Мене також у дитинстві тато фотографував. Потім він робив сам удома ці фотокартки. Здебільшого у ванній. Мав таку червону лампу, лотки, у яких спершу фото проявлювалися, а тоді закріплювалися. Потім був спеціальний апарат для просушки фото. Словом, це було ціле дійство... 

Публікації автора Липа Ольга - Душа Українки

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо