Місто — Філософський вірш
© Шарапа Віталій РуслановичВірш змальовує місто як живий, могутній механізм, що зачаровує і поглинає, спостерігаючи за мешканцями та визначаючи їхню долю
Вірш змальовує місто як живий, могутній механізм, що зачаровує і поглинає, спостерігаючи за мешканцями та визначаючи їхню долю
Атмосферна мініатюра про автостанцію, яка знаходиться на межі Харкова. Тут вогнів великого міста все...
Історія пишеться змістом! Озеро плесом чистим відсвічує ℹ️ надвечір і силуети міста.
Перед вами — проза з елементами живопису та поезії. Персонажі тут — Світло, Будинки, Ліхтарі, головний герой — Місто — величезний мегаполіс, який стоїть на межі...
Ви колись признавалися в коханні своєму містові? А я признавсь...
Я бачу місто на картині. У димці золоті хмарки
це про моє місто...хоча у нас тут і спека, але чомусь фантазується злива... - такі собі парадокси на Парнасі...
По-шляхетськи, величаво Львів стрічає ранок. Десь лоскоче ніздрі кава З модних філіжанок.
гуляв ув"язненим своїм містом і трохи пофантазував...сумна фантазія вийшла...
Блимно і крапно блиск лініями тремтіння фігурами сунуть лізуть повзуть пересовуються...
Улиці залюднені, трамваї стрійні, З очей таємних шовкові нитки Снуються в душу, де плями мрійні, Де тепло гріють зустрічні думки.
Осте сте бі бо бу візники — люди трамваї — люди автомобілібілі
Вдихаю я тонку отруту Садів гамірливо-бензинних. Люблю розпачливість забуту Незнайомої Зіни...
Всякому місту – звичай і права, Всяка тримає свій ум голова; Всякому серцю – любов і тепло, Всякеє горло свій смак віднайшло. Я ж у полоні нав’язливих д...
Всякому городу нрав і права, Всяка імієт свой ум голова, Всякому серцю своя єсть любов, Всякому горлу свой єсть вкус каков. А мні одна только в світі ...
Небо кусками разбросано, Кляксами-латками синими, По белоснежным ульям, Тёсаных скал Санторини...
Спостереження за вечірнім містом і його жителями.
...в час веселощів, розваг у шумихах гречкосійних обіцяночка на страх...
В прожилках літа тьмяніє знекровлений час та й зрозуміло – тло аж занадто яскраве Тінь поглинають химерні полотна трас,
А Львів – по-справжньому перлина. Він – унікальний! Приїжджай – Зустріне знана площа Ринок, Задзеленчить старий трамвай.
І коли тишу сонних вулиць порушить гул глухий трамваїв думок лякливих дикі зграї засвідчать: ночі світло мулить.....
Історія натхненна містом, людьми, музикою...
Легкий вальс закружляв нас у Львові, пахнуть квіти весняно - медові... Аромат наше серце пянить, львівський вальс, ця чаруюча мить...
Люди часто самітники і не виходять з літер. Ось і ти вивчаєш міста без нього, як алфавіти. О-подібні вулиці, в стінах відбитки квітня, І розвилка V для те...
Хижі бори обступили маєтки княжі - Шкрябають вікна, із хутра їх сипле хмиз. Терпне ковтком сміливості у чаші Слово, яке до горла на срібній шпазі Панна п...
Львів асоціюється з кавою. Теплота кави змушує душу відкритись.
Холодних вікон невимовний сум Відбитки днів, ночей чорнильних плями. Облич відбитки і прозорість дум І веселкові кольорові гами...
Сідай, мій друже, а я посунусь. Що тут роблю? Шукаю юність.
Коли я була дитиною, мама часто розповідала мені про те, що хмари схожі на велику розмаїтість тварин і казкових персонажів, і якщо придивитися, можна спогля...
нарешті випав сніг... - і стало враз мерзло у хаті...от тому і такі холодні рядки вимальовуються на папері...