23.04.2017 16:45
для всіх
295
    
  1 | 2  
 © Роман-Мтт

Джулія Мельник: «Якщо казка не йде до нас, то ми підемо до неї!»

Джулія Мельник: «Якщо казка не йде до нас,  то ми підемо до неї!»

з рубрики / циклу «реальне»

Джулія Мельник – візажист, гример-самоучка, стала відомою в Україні та світі завдяки виграшу в американському конкурсі «Наступний рівень Косплей» від престижної голівудської школи Cinema Makeup School (США). Українка здобула абсолютну перемогу вперше за історію конкурсу: вона посіла перше місце і в голосуванні серед глядачів, і серед суддів школи, які одноголосно визнали її роботу кращою.


З Джулією ми списалися близько місяця тому (насправді писалося це інтерв`ю в серпні 2016 р - авт.) і почали роботу над цим інтерв’ю. Зібравши все «інтернетами», що написане про майстра, поставили багато питань. Відповіді дуже цікаві: і про правду, і про неправду, як працюється авторці в Україні, про її проекти і відношення до роботи. Можливо вам здасться фантастичною ця історія, але її підґрунтя в одній простій ідеї: працювати над власною майстерністю, покращувати її кожного дня і не спинятися. Докладніше читайте нижче.



[Фантастика UA]: Джулія, спочатку трохи розкажіть про себе, бо джерел з відомостями про вас в мережі багато, але інформація дуже куца. Як ви почали займатися візажем?


[Julia Melnik]: 9 років я усвідомлено йшла акторським шляхом. І більшу частину життя прожила в Сімферополі. Кожного разу після шкільних занять бігла в театр-студію, що була біля мого будинку в підвальному приміщенні. Там мені прищепили любов до театру, і саме там відчула, що хочу займатися цим все життя! Потім театр закрився через політичні причини, я переїхала до Києва і вступила в академію мистецтв, в якій продовжила свою театральну кар’єру. Коли вчилася на бакалавра – було багато вільного часу, і мені кожного разу хотілося чимось його заповнити. То піду на уроки фортепіано, то на курси красномовства, то на модельні курси або на уроки гітари. Так сталося і з курсами візажу.

Зрозуміло, що я не просто так цим цікавилася. Почалося напевно з того, що я часто ходила в дитинстві на знімальний майданчик до рідної тітки (вона талановитий перукар) і зачаровано спостерігала за її працею. І мені так подобалося, що готова була забути про акторську мрію і зайнятися перукарняними справами. Наступний дзвіночок був, коли я пішла на модельні курси, і там був урок "макіяж моделі": для нього я придбала набір пензлів і трохи косметики. І звичайно ж, тестувала на подружках свої навички. Сама й одягала, і фарбувала, і фотографувала. Коли мої здібності побачили друзі-фотографи, то почали надходити пропозиції допомогти їм у зйомках. Так я потихеньку почала працювати, хоча грошей тоді совість не дозволяла брати, бо ще не знала напевно, чи правильно я все роблю. Третій і останній дзвіночок пролунав на уроці гриму в моїй академії. Я зрозуміла, що у мене не тільки виходить вправно накладати грим, але те, що мені дуже то до вподоби це робити. І тоді я вже остаточно вирішила отримати базову освіту в цій галузі. Пішла на самі дешеві курси візажу, закінчила за місяць і почала працювати. Розвивалася досить стрімко: мені відразу почали довіряти зірок на телепроектах, запрошували в журнали і навіть викладати. На третьому курсі мене вже почали відпускати з лекцій на роботу, а ролі спеціально давали такі, щоб могла пропускати репетиції. Так що змогла повністю присвячувати себе цій справі.


[Фантастика UA]: Скільки ви працюєте з фантастичним гримом, і що стало поштовхом для роботи в цьому напрямі?


[Julia Melnik]: Візажист я вже 7 років. І як завжди настає момент, коли стає відверто нудно і ти розумієш, що потрібно рухатися далі. Саме тому я кожного разу шукала якісь знання, щоб розвиватися, покращувати власні навички. Два роки тому я зрозуміла, що хочу бути не лише візажистом, не тільки робити красу. Хтілося ще бути гримером складного гриму. Я пам`ятаю як зі Свєтою Римаковою, Машею Пілунською та Кароліною Маварді ми створювали зомбі для кліпу Макса Барського. Як я кайфувала від того, що нарешті роблю щось зовсім незвичне. Це було справжнє творче піднесення: яскраве і незабутнє! І з кожним разом, коли мені траплялася така робота, я все більше переконувалася, що хочу це вміти! І рада, що моя професія дозволяє розвиватися, і я до сих пір не бачу кінця цьому процесу. Два роки тому я натрапила на шоу Face Off. Це стало новою точка відліку у кар’єрі. Я бачила як створюються шедеври, як розкривають таємниці технології, яке існує багатство матеріалів! І мене це так вражало – до сліз! Раніше я бачила тільки готові образи в кіно, а ось як вони виникають і робляться побачила саме в цьому шоу! Мені захотілося це все знати. Я вчилася сама за інтернет-ресурсами зі створення гриму, який ми часто бачимо у іноземних фантастичних фільмах. Не знайшовши школи в Україні, я вирішила дізнатися чи існують якісь знижки в Голлівудській школі гриму, за якою давно стежила і написала їм. У відповідь отримала не зовсім відмову, але пропозицію: взяти участь в конкурсі і поборотися за гранд у розмірі 15 тисяч доларів на навчання…


[Фантастика UA]: Джулія, а от тепер бажаємо подробиць: розкажіть про цей конкурс.


[Julia Melnik]: Я брала участь в конкурсі кілька раз. Було 3 спроби. Перший раз я дуже серйозно підійшла до конкурсу, це був етап коли я нічого не знала про грим, тільки переглядала жадібно ютубовскі ролики і шоу Face Off. Тоді я готувалася більше ніж півроку. Замовляла матеріали з Америки, бо в нас на той час нічого такого не було. Поки матеріал йшов з зарубіжжя, я готувала вже образ. Вирішила здивувати суддів взявши найскладніший матеріал для гриму – піно-латекс, ще й вирішила зробити образ, якого не існує. Думала це буде моїм плюсом, а виявилося навпаки. Треба було зробити варіацію на тему вже готового образу чи просто скопіювати. Таким чином я не потрапила навіть в двадцятку фіналістів. Були сльози, розчарування, і навіть, мені здавалося, депресія. Але я майже відразу взяла себе в руки і пообіцяла собі, що так само буду брати участь в конкурсі, але в разі програшу не буду так засмучуватися.

Був ще проміжний конкурс, в якому я теж не змогла виграти гранд, але я навіть зраділа. Бо там гранд був менше. Подумала: значить виграю в наступному рівні Косплей! Третя спроба була саме цікава. Я багато працювала в цьому році і часу на ретельну підготовку не вистачало, то я взялася за роботу над образом за півтора тижні до кінця подачі заявок на участь. Я була натхненна роботами Ґіґера (прим.: швейцарський художник, представник фантастичного реалізму, найбільш відомий своєю дизайнерською роботою для фільму «Чужий».) і зрозуміла, що в цей раз треба прислухатися до правил і зробити варіацію на образ, який всі знають. Вибрала Білого Ходока. Не тому, що це популярний нині серіал, а просто мені дійсно сподобався грим цього персонажа. Мені хотілося його ускладнити, і зробила я це за допомогою важкого костюма. Я п’ять днів випилювати детальки з пінополістиролу. Закуповувала тканину в секонд-хенді. Фарбувала, обклеювала і монтувала. Готовий образ зняли на Київському морі, на наступний день змонтували, і я – відправила його в Голлівуд. Через півмісяця дізналася, що потрапила в двадцятку кращих. А далі був напружений місяць голосування, після якого робота вийшла до п’ятірки фіналістів. Завдяки колосальній підтримці людей, я вийшла в фінал лідером! І судді також одноголосно вирішили віддати гранд мені.

Оголосили результати вони на своїй офіційній сторінці школи, де привітали мене і сказали, що вперше за історію конкурсу думка суддів була одностайною, ще й однаковою з глядацькою оцінкою. Відзначили, що моя робота була кращою з Європи (Україна знаходиться на території Європи, а деякі подумали, що школа написала, що я українка з ЄС, і що там я працюю, і що я там краща – це не правильне трактування). Звідти пішли чутки про те, що я працюю в Європі, і що я там краща, і деякі пишуть, що я в Америку їздила і там виграла конкурс. Але це не так! :) По-перше я конкурс виграла через Інтернет. Це інтернаціональний конкурс, який найзручніше було провести таким чином для школи і брати участь могла будь-яка людина, з будь-якої країни. Від України я була перша. По-друге, я не можу сказати, що я краща. Це дивно звучить, але я нічого ще не вмію – це мої перші кроки, бо не знаю чи правильно я роблю. Але намагаюся бути кращою і вміти максимум. Для цього я і брала участь в конкурсі – щоб вміти! Здобути освіту в найкращій школі гриму в Голлівуді – це мрія, яка скоро стане реальністю! Третє: в Європі я не працюю. Я в Україні, в Києві! Хоча Україні ця справа ще повільно розвивається. Дуже мало знімають фільмів з таким складним гримом – бюджети не дозволяють, бо це не дешеве задоволення! Ще досить дорогі закордонні матеріали. І складний грим зазвичай супроводжується гарним пост-продакшеном, на який теж потрібно багато грошей. Поки так і живемо! :)


[Фантастика UA]: Розкажіть про свою співпрацю з українськими виконавцями. Кліп Onuka вийшов просто феєричний!


[Julia Melnik]: Робота над кліпом Onuka була дуже складна і цікава. Перед тим як працювати на майданчику, спочатку вигадуються ці образи, відбувається пошук референсів. Леся Патока, як стиліст, дає завдання: шукати неординарні образи в певному напрямку. Ми з натхненням ділимося один з одним своїми знахідками і затверджуємо концепцію. Мені подобається працювати на таких проектах, бо це виходить за рамки звичного, це цікаво робити, а потім ще і дивитися на готову роботу в кадрі. Тут важливо все: і костюм, і світло, і робота оператора! Образи були не прості. Іноді ми гримували, одягали довше, ніж актори були безпосередньо в кадрі. Образів було багато, і кадрів було багато. Ми ледве встигали відпускати моделей в кадр! Не завжди вдавалося навіть зробити перерву на обід. Але воно того варте!

Ще мені дуже запам`ятався проект, який ми робили для Піанобой. Це був фантастичний кліп, де знімалися іншопланетяни в головній ролі. Там була дуже, просто нереально складна підготовка. В мене було чотири дні на те, що зняти зліпки з акторів, зліпити інопланетні форми черепів для них та подовжити пальці. Продумати як це монтувати на моделях, паралельно закуповувати матеріали, замовляти лінзи з іншого міста, і ще купу різних маніпуляцій.

Я тоді багато переживала, адже це перший проект, де я зможу зробити грим складний і його побачать люди. Я дуже старалась. Не спала і не їла, продумувала складні технічні моменти, тренувалася, використовувала деякі матеріали вперше, багато з першого разу не виходило, були і сльози, і острах не виправдати сподівання. Тоді мені дуже допомагав тато в цій роботі. Сама я б фізично не встигла б це зробити. Я до кінця не розуміла як грим має поєднуватися з костюмом. Ми в телефонному режимі з Лесею Патокою вирішували ці питання, щоб допомогти один одному. Взагалі напружено згадую цей період. І розслабитися вдалося тільки на майданчику, коли ми зробили наших «іншопланетянчиків» і побачили їх в кадрі. Працюючи на таких проектах, де немає стандартів, а є місце творчості, отримуєш масу задоволення. Але на жаль, мало замовлень на такий специфічний грим. Тому я сама собі вигадую образи, знімаю замальовки, фотографую і вони у мене тепер не тільки в голові.


[Фантастика UA]: як саме планується робота, як все відбувається технічно?


[Julia Melnik]: Кожного разу я не знаю, що у мене вийде в результаті. Я конкретно не планую, що хочу створити. У мене немає ескізів – я їх навмисне не малюю. Мені подобається вигадувати образ під час процесу. Зазвичай це відбувається на етапі ліплення скульптури, на зліпку моделі. Потім я формую готовий образ, відливаю в матеріал, розписую як хочу. Продумую костюм і запрошую вже справжню модель – зазвичай це мої сміливі друзі. Нанесення гриму займає від 4 до 6 годин. В цей час модель спить, адже я викликаю її о другій годині ночі, щоб встигнути зняти фото-відео в денний час. Іноді, коли накладаю грим і починаю розуміти, що костюма зовсім немає, то беру просто ганчірки з секонд-хенду і драпірую як завгодно .Ось так виглядає моє корисне хобі в вільний від роботи час.


[Фантастика UA]: Які вам фільми подобаються? І в яких існуючих стрічках вам би хтілося взяти участь як гримеру?


[Julia Melnik]: Мене з дитинства і до сих пір надихають казки! Я обожнюю йти думками в ті світи, які за нас вигадують великі кінематографісти, обожнюю фільми Пітера Джексона та Гільєрмо дель Торо! Це такі стрічки як "Лабіринт Фавна", "Хоббіт", "Володар кілець". Подобаються фільми Тіма Бертона. У нього свій смак, свій погляд на персонажів. Хтіла б попрацювати з цими режисерами. По гриму подобаються такі фільми як "Чужий", "Вартові Галактики", "Хроніки Нарнії". Перераховувати можна довго. І я все не встигла ще переглянути всі фільми з використанням цікавого гриму.


[Фантастика UA]: А яка фантастика подобається?


[Julia Melnik]: Мені дуже подобається фантастика взагалі, а все не побутове. Подобається все казкове, те що викликає двоякі відчуття. Я б хотіла створювати казки, роблячи грим, який ще ніхто не встиг вигадати. Вірю, що цим буду займатися на професійному рівні. А поки буду створювати власну казку. Зараз хочу взяти за правило собі раз на місяць робити хоча б один образ і знімати стислу зарисовку. Одну роботу вже відзняла. Скоро зможу її презентувати. І почну займатися розробкою нового образу.


[Фантастика UA]: Наостанок банальне питання, але не можемо втриматися, хай воно буде за висновок: які в вас плани?


[Julia Melnik]: У планах в мене створити команду однодумців і разом створювати персонажів. Поки для своїх проектів, а в подальшому, вважаю, що «продакшини» не зможуть втриматися і напевно захочуть зняти якогось нереального персонажа для свого проекту. Тому зараз готую багато цікавого для себе і для інших. Якщо казка не йде до нас, то ми підемо до неї!


Від автора: дуже складно додавати фото, нажаль. Якщо цікаво ознайомитися з роботами цієї чудової дівчини - запрошую в соціальні мережі, де знайдете її за ім`ям [Julia Melnik].

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 25.04.2017 08:42  Тетяна Белімова => © 

Прочитала з великим задоволенням, Романе, і мені здається, я чула про цю майстриню гриму. Але прізвище не запам`ятала. Про конкурс було цікаво почути. Нормальний. Не корумпований))) Фото за прізвищем не знайшла... На ФБ точно нема.
До речі, щодо Вашого попереднього інтерв`ю. В Україні друкують не лише жіноче фентезі, мені здається, чоловіче друкують не менше, а може, навіть і більше)) Знаю дуже популярних "фентезистів", книжки яких виходять солідними, як для України, звісно, накладами.