19.08.2017 19:50
для всіх
211
    
  1 | 1  
 © Чиянова Марина Вікторівна

Сторонніх та чужинців немає

Все, що ми дізнаємося один про одного — частина великої гри. Суть цієї гри — інформаційна перевага. Україна розквітне за будь-яких умов, але краще вже раніше, ніж потім. Ми обрали шлях перетворень, в першу чергу - технологічних. Ми обрали шлях людяності. Україна безмежна, і не тільки слова стануть на чолі цих змін. Ми навчимося цінувати один одного. Ми навчимося бути першими. Ми навчимося вчасно згадувати наші перемоги.

Сторонніх та чужинців немає — це дійсно так. Є лише час очікування. Очікування знань стає знаннями. Очікування перемоги перетворюється на перемогу. Очікування пригоди стає пригодою. Очікування дива стає дивом.

Наш етнос значно більший ідеологічно, ніж проявлений територіально. Ми сильні духом та наділені талантами. Ми гостинні. В інформаційному просторі наша країна гідна звання IT-імперії #1, адже професії типу "людина-знакова система" є одним з найкращих вимірів таланту. Ми здатні на неможливе — реалізацію незбагненних проектів. Ми здатні на дива.

Коли реалізується диво довіри? Коли її показник у соціальному просторі сягне небокраю?

Справжній талант народжується раніше за його реалізатора. Справжній талант квітне в свободі. Крокуючи суспільними просторами, ми дізнаємося про нашу роль у світі значно більше. Наша мова — осяйна, безмежна — говорить за нас. Знання на першому місці, а поряд з ними — така знайома нам помірно гедоністична етика. Синтез, невпинний синтез культурних схем принесе розраду, і народиться нова ідентичність — панукраїнська постмодерна. Це і є ідентичність поваги та таланту, віри та відданості.



Одеса, 08.2017

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 19.08.2017 20:56  Борис Костинський => © 

Який блискучий есей! Аплодую, пані Марино! Та не можу не додати трохи моїх думок. Все це страшенно красиво та глибоко, але... РЕАЛЬНА Україна та її РЕАЛЬНЕ населення вельми далекі від усього цього. Країна, де тотально панує кланово-олігархічний лад і де абсолютна більшість громадян продовжує жити у минулому, потребує не високих слів та глибоких філософій, а чіткої та зрозумілої кожному бомжу лінії життя. Без приходу до керма країни людини, котра зможе стати не просто президентом, а ПРОВІДНИКОМ НАЦІЇ, усі ті закручені філософії та захват від них, доволі легко можуть так і залишитися яскравими іскрами від багаття, що потроху затухає...