Про Батьківщину

Через холод, через спеку, Прилетять знову лелеки, Під молитви оберіг, Щастя пустять на поріг.Закруж...

Чи міг би хтось ще витримать таке,
Цю чашу, болю повную по вінця?
Чи здатна нація якась прожити ...

«Незалежність України» — Патріотичний вірш

19.10  © Юлія Дмитренко-Деспоташвілі

Незалежність України —Це коли твоя дитинаСпить під рідні колискові, Сил черпаючи у мові.Це, к...

Води криничноï вiдерце,
Через уста у саме серце.
Це почуття запам`ятай –
Це Укра&ium...

Оскільки про те, що стосувалося України та Московії, я вже давним-давно наримував (йдіть та читайте мої вірші, що є тут), мені залишається лише написати на цю тему без поетичних вихилясів - сухою прозою.

Одного разу два воли
від Криму з сіллю віз тягли.

До свята усі прагнуть вигукнути щось життєрадісне та оптимістичне. Особисто я звик робити не так, як прийнято усіма, а так, як підказує мені власне сумління. Тому, коли на душі песимістично, я ніколи не роблю солоденько-штучний "чіз". Даруйте!

5 | 2

«Передвідїздне» — Мініатюра 18+

15.07.2021  © Роман-Мтт

Я ще не їду, але вже сумую за Україною. Бо Україна - це...

Неповторна в нас галера: румпель в неї весь різний,
і Тритон оббитий сріблом прикрашає ніс на ній,

До Устима в думках принесу
зашкарублий на серці неспокій

Мрійник потрапляє у надскладне становище: кохана Вероніка в комі, у країні війна, треба працювати в АП, але чи на благо Батьківщини?

5 | 3

«Мала Батьківщина» — Патріотичний вірш

30.03.2021  © Зельд

...а хочете -
другим сортом?
анУ..,
давайте..,
з аорти..
виплюньте всі незгоди
і всі надвисокі ноти...

– «Не знав про що мені писати,
та тему підказав мені
цей ранок за вікном кімнати,
знайомий голуб у вікні

Роздуми про гірку долю України - справа вкрай сумна. Але, якщо ту споконвічну тугу підсластити добрячим ковтком гарячого шоколаду, то виходить не так вже й погано. ;-)

5 | 4

«"Заборонений" - фільм про Василя Стуса» — Культурна подія

01.12.2020  © Борис Костинський

Кілька днів назад на Ют`юбі виставили фільм "Заборонений", в котрому доволі майстерно показані події з життя поета-героя Василя Стуса. Оскільки добряче знаю, що на подібні фільми українство майже не ходить, то вирішив нав`язати цю неординарну стрічку силою.

Дуже різкий вірш про давнє та страшенно наболіле.

5 | 2

«Українцям» — Патріотичний вірш

28.11.2020  © Анна Мигайчук

Ми кажемо, мовляв, не дав нам Бог
Ні щастя, ні багатства, ні удачі.
Лиш повну хату злиднів і тривог.
На долю нарікаємо і плачемо.
В нас Україна, як якась злидарка
По світу ходить, просить милостиню.
Але ж згадайте, була господарка
У нас велика. Мали повні скрині.

У Вись Небес молитва наша тиха:
Помилуй, Богородице Свята!
Спаси та заступи наш край від лиха
І воєн розпинального хреста.

Буттям бездумним зморені,
Не знати ким зашорені
По світу ми йдемо.
Хоч злидарі обдерті ми,
Та головами впертими
На правду трясемо.

На мурах замку Любарта
у нього є помешкання
там, де панує темнота
і є ходи для вештання.

5 | 1

«Давай заспіваємо пісню» — Патріотичний вірш

09.08.2020  © Ольга Калина

Вірш про національні особливості рідного краю.

Філософський вірш про головне. Викладаю до Дня конституції України......

5 | 1

«"Гончаренко рулить" - Віталій Портніков» — Політика та суспільство

12.06.2020  © Борис Костинський

Віталій Портніков, на мій погляд, - найкращий та найяскравіший журналіст в Україні. Аби мене хтось спитав, що то таке - "аїдише коп"("єврейська голова"), то я би миттєво відповів: "Віталій Портніков! Саме він - чудова ілюстрація цього, всесвітньо відомого поняття."

5 | 2

«Повнєйший Кагарлик!» — Політика та суспільство

29.05.2020  © Борис Костинський

Остап Дроздов не лікує душевні рани тих, хто його дивиться та слухає. Але ота шокотерапія, котру застосовує цей блискучий львівський журналіст, має одне-єдине призначення: перетворювати українського обивателя на ГРОМАДЯНИНА!

Нехай з поміж усіх ти мов зірниця сяєш,
Хай цінний скарб краса твоя
І чарами її ти всіх собі звабляєш,
Та коли ти Вкраїну не кохаєш,
Ти не моя.

Зовсім маленька філософська поема-роздум про головне

Знаю на усі 100%, що за цей вірш мене роздеруть прихильники довгого еволюційного шляху розбудови держави та повільного виховання політичної нації, але шкірою відчуваю, що на українському порозі вже не еволюція, а революція - жорстка та весела!

Давайте, шановні читачі, разом думати, як нам, українцям, жити у своїй хаті, на своїй землі, своїм розумом. Перед нацією постала проблема очищення від намулів попередніх епох та сучасної космополітичності. Проблема витає у повітрі, а нація завмерла...

Австралія і Греція горіли... І Каліфорнія,
Й далеке Забайкалля.
Тепер уже - чорнобильські ліси!
Палає СВІТ. Штовхають у провалля.
Пекельний сон народу. Підлий страх.

Патерналізм - одна з найголовніших вад українців. Наївне сподівання на батька-рятівника призводить до неспроможності обрати свого керманича РОЗУМОМ, а не СЕРЦЕМ.