Біографія Володимира Підпалого
Саме Володимир Підпалий разом з Василем Діденком започатковують «тиху лірику» 60-их років минулого століття. Естет та борець, людина, котра незважаючи на репресії продовжує боротьбу літераторів за вільну думку та свободу слова. Його коротка біографія приємно вражає кількістю збірок. І ми дуже радимо ознайомитися з чудовою творчістю та життям поета Підпалого.
Хронологічна таблиця, скорочено.
|
9 травня 1936 р. |
У с. Лазірки (Полтавська обл.) народився Володимир Олексійович Підпалий. |
|
1943-1950 рр. |
Навчання у Величківській семирічній школі. |
|
1950-1953 рр. |
Навчання в Лазірківській середній школі. |
|
З 1953 р. |
Працював у колгоспі в с. Лазірки. |
|
1955 р. |
Мобілізований. Служив у Військово-Морському Флоті. |
|
1957-1962 рр. |
Навчання в Києві в університеті ім. Т. Шевченка на філологічному факультеті. |
|
1958 р. |
Друкує перші вірші в газетах «Молодь України» та «Зміна». |
|
1962 р. |
Одружується з Нілою Момотенко. |
|
1963 р. |
Виходить перша збірка Володимира Підпалого «Зелена Гілка». Народилась донька Оля. |
|
1964 р. |
Виходить друга збірка «Повесіння». |
|
З 1965 р. |
Володимир Олексійович працює старшим редактором у видавництві «Радянський письменник». |
|
1967 р. |
Виходить збірка віршів «Тридцяте літо». |
|
1968 р. |
Збірка «В дорогу – за ластівками». |
|
1970 р. |
Вийшла збірка Підпалого «Вишневий світ». Народився син Андрій. |
|
1972 р. |
Прийнятий до Спілки письменників України. |
|
24 листопада 1973 р. |
Володимир Підпалий помер у віці 37 років. Похований на Байковому кладовищі. |
Біографія, нажаль, коротка і переривається в 37, але пам’ять живе, вірші поета пам’ятають. Лірика від Володимира Олексійовича Підпалого приємно дивує сучасників по сьогодні. Лишається тільки читати неперевершені рядки адепта «тихої лірики».
