14.12.2018 17:55
Без обмежень
99 views
Rating 0 | 0 users
 © Підпалий Володимир

Бачиш: між трав зелених...

Бачиш: між трав зелених

як грудочки, пташата...

Станьмо ось тут навшпиньки

спокій їх берегти.

Може, не зможу батьком –

стану їм старшим братом;

будь їм, маленьким, сірим, 

просто сестрою ти…


Кажеш, що не зумієш, 

не маєм любові й хисту…

Що ти?! А руки?! Серце?!

Куди заховати їх?!

Яструб-розбійник свисне

раптом над беззахисними, 

ляже на нашу совість

за нашу байдужість гріх…


Треба в житті любити

гаряче і багато:

сонце, дощі зернисті, 

дороги в пилу, 

траву!

… Бачиш: в гнізді малому, 

як грудочки, пташенята, 

немічні ще, невміло ворушаться

і живуть!..



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Тиха елегія / Вірш про Батьківщину | Підпалий Володимир». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Рідна мова / Вірш | Підпалий Володимир».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Володимир Підпалий

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо