Лісове джерело
В темнім лісі джерело
синє кинуло крило
на траву шовкову,
почало розмову:
– На прощання вам скажу
між дерев я поброджу,
походжу, і поблуджу –
та й до річки побіжу...
Каже ліс йому:
– Біжи! –
Кажуть птиці:
– Так, біжи! –
Кажуть звірі теж:
– Біжи! –
Кажуть всі йому:
– Біжи
і про нас там розкажи.
Хай всі знають,
як отут восени вітри метуть,
як зимою білі мухи
крутять снігу завірюхи,
як блакитно навесні
дзвонять проліски ясні,
як у нас гриби ростуть,
як у нас дуби гудуть,
щоб маленьке джерело
прохолоду берегло...