15.08.2019 15:01
for all
35 views
    
rating - | no usr.
 © Підпалий Володимир

Елегія на березі Дніпра

Елегія на березі Дніпра

Перепочить присіли ми...

Вода

під кручею, немов крізь сон, стогнала,  

відхлинуть поспішаючи...

Руда

від глини хвиля хвилю переймала,  

зливалась і темніла вдалині,  

на бистрині холодній пропадала...


Тоді ото й подумалось мені

про те, які страшні буття закони:

жив чи не жив — спливли за днями дні

і загубилися на видноколі.

Чи не тому людина як бджола,  

одне скінчивши, інше починає: 

від нас нащадків захова імла,  

та від нащадків нас не заховає!..


– Засиділись, філософи!..

Пора –

хай спочиває той, хто вмерти має!..



1969 р.

Публікації: Володимир Підпалий

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись