20.12.2018 18:01
for all
607 views
    
rating - | no usr.
 © Підпалий Володимир

Матері

Матері

Я твій портрет фіалками вберу –

ти ж так любила голубі фіалки.

Мене ти вчила правді і добру, 

мене до праці ти привчала змалку...


Я доторкнуся до твого чола, 

на ньому зморшки – й ті такі ласкаві...

Ти все дала й нічого не взяла:

ні крихти хліба, ні спасибі навіть...


Все те, що мав, і те, що в мене є, 

що від людей, що від землі святої, 

що радістю в рядках моїх встає, 

передано в моє життя тобою...


Дочку, можливо, матиму... Хто зна, 

про що в гаю зозуля накувала...

О, як я хочу, мамо, щоб вона

твоє велике, щедре серце мала!..



1958 р.


___________

Художник Юрій Лесюк

Публікації: Володимир Підпалий

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись