Шлюбний вальс
Дружині в День сорокаріччя весілля
Кохана, ось і примчав життя гінкого листопад,
Жадана, в доспілих яблуках наш сад.
Світання стрічають внуки перший раз,
Неждано кохання чистеє прилине враз,
Як в нас…
Вже сорок років, як туман,
Невже це правда, не обман?
Усе на світі я б віддав,
Щоб хоч на зблиск той день
Настав:
Весільні шати, юний час
Голубить ніжність у очах,
Той шлюбний вальс звучить, не згас,
Кружляє в пам’яті…
Для нас…
Краплинно щиро говорю:
З тобою зіркою лечу,
Тобою дихаю і сню,
Боготворю…без меж…
