Про минуле

Свіженький хліб вже на столі, бо щойно вийшов з лона печі, і кволе серце, й мозолізігрів собою він...

Петрик жив з татком та з мамою в панській економії.
Петриків татко був у економії за корівника, а мама за доярку.
Була в Петрика старшенька сестричка Палазя...

Нa панщині пшеницю жала;
Втомилася; не спочивать
Пішла в снопи, пошкандибала
Івана сина годувать.

І досі сниться: під горою
Меж вербами та над водою
Біленька хаточка. Сидить
Неначе й досі сивий дід...

Як ви світом гарно управляли,
В вас законом радощі були.
Ви блаженство людям возвіщали,
Любі мрії матері землі.
Ах! Тоді розкошам все служило...
Не по-нашому — ой, ні! — тоді було,
Бо в твій храм щодня квітки носили,
О Венеро, жизні похвало!

5 | 2

«Старі фотографії» — Пісня

 26.03.2019 © Dzidzio

Старі фотографії на стіл розклади,
Дитячі історії смішні розкажи,
І справжнім друзям, не забудь, подзвони,
Бо добре чи зле, з тобою завжди вони.

Сколько было радости, восторга, когда мы узнали, что дирекция школы награждает нас, отличников учёбы и активистов, экскурсией в Москву – столицу нашей необъятной Родины, Союза Советских Социалистических республик (СССР) (ровно через 30 лет СССР распался).

Я знаю, є на світі Бог,
Він кожному дає – по вірі,
та віра не спасла діто̀к,
пливучих у раби в Алжирі.

Смеркається. Ослизлий день
Між мурами конає.
В печі червоний блис огень,
А в сінях вітер грає.

Не бійся споминів. Ти не дитина!..
Була така, як нині, біла днина,
Як нині сніг, мов лебедині пухи
Лягав на ниви, дерева, мов духи
Являлися в імлі, вздовж сонної алеї
То як гіганти, то знов як пігмеї.

Забудьте торг життя на мить,
Втешіться, Господь з вами!
Чи чуєте?.. Вона летить
Надземними шляхами!

5 | 4

«Мамине свято» — Драматичний вірш

 06.11.2018 © Зав`ялова Валентина

Мама народилась! На честь цього
Свято і жовтнева демонстрація!

5 | 2

«"Мандрівник"» — Гумористичний вірш

 17.10.2018 © Зав`ялова Валентина

Правдива історія про реального співробітника моєї матусі.
Дія відбувалася років так сорок п’ять тому.

Більшовизм та гітлеризм були однаково шкідливими для усіх народів, які мали горе зіткнутися з цими антилюдськими режимами....

Н-д-а-а-а… было дело!

Кому Афон, кому-то Мекка и Медина, а бойцам нашего гарнизона - Stadt Apotheke на углу улочек Домгассе и Венцеславгассе.

5 | 3

«Колізей» — Вірш 18+

 10.07.2018 © Андрій Гагін

Колізей. Боротьба йде кривава на смерть, за життя.
(Виникало, з’явилося щось несподіване, дике,
божевільне, нестримне в своїй неприхованій суті).
Ніби вир, що нагрянув, кружляє, рве сенс на шмаття...

Наша зустріч остання була так давно,
Так давно, що і не пам`ятаю.
Як завжди десь пірнали акули на дно,
Кораблі десь на хвилях хитало...

Веселий вірш з історичним (та іншим) підтекстом. На документальному матеріалі

усе життя
в один короткий ряд,
що наче мить і... -
крапка.

Було таке, чи не було? Але ж, кажуть люди, що було-таки колись на Вкраїнi... Ось послухай, розповiм тобi зараз про те, як кoваль щастя шукав...

Було таке, чи не було? Але ж, кажуть люди, що було-таки колись на Вкраїнi... Ось послухай, розповiм тобi зараз про те, як кoваль щастя шукав...

Було таке, чи не було? Але ж, кажуть люди, що було-таки колись на Вкраїнi... Ось послухай, розповiм тобi зараз про те, як кoваль щастя шукав......

Кораблик пам`яті
І як тобі живеться?
Не сумуєш
за тим, що так безрадно відбуло?
Чи хтось тепер печаль твою лікує,
цілуючи зажурене чоло?

Було таке, чи не було? Але ж, кажуть люди, що було-таки колись на Вкраїнi... Ось послухай, розповiм тобi зараз про те, як кoваль щастя шукав...

міщани вийшли на підмостки
у п`єсі з назвою «Неділя».

Сумний, мелодійний ностальгічний вірш. Як у Лєщєнко "ностальгію дуже важко побороти"...

В куточках старого Львова збереглись будівлі, які викликають роздуми...

5 | 1

«Я руйную спогади про тебе, ніби храми» — Вірш 18+

 03.03.2018 © Юлія Шевель

Він не стане тобою, він – в моє тіло тридцятий цвях.
Триматиму його поруч, доки ліжко моє в синцях.

Хижі бори обступили маєтки княжі -
Шкрябають вікна, із хутра їх сипле хмиз.
Терпне ковтком сміливості у чаші
Слово, яке до горла на срібній шпазі
Панна притисла у сукні кольору сліз.

Згадка про вінілову платівку часів студентської юності. Адамо - французський шансоньє 60 років минулого століття.