«Зустріч випускників» — ВіршНам було по сімнадцять. Може, трішечки більше.
Хтось – наївний іще, хтось давно уже мудрий.
Молоді і щасливі – ще б! – вступили у виш ми!
А фізмат нас напевно вже виведе в люди!
Існує думка
Що п`яна жінка
Одразу й стрімко
Запрошує в гості
Зібрався з духом
Закрив сторінки
Зберіг лиш лінки
Ну... додивишся потім
«Чи легко бути молодим?» — Шкільний твірПро молодість, котру невчасно цінують. Твір на тему: Чи легко бути молодим?
«Маківка» — БайкаУ лузі Маківка весною зацвіла,
Проміж других квіток як жаром червоніла
До єї раз у раз літа бджола,
Бабок, метеликів над нею грає сила.
Зі Змієм «борець», я стаю ветераном
Я б`юсь відчайдушно, та де там, нівроку
Тремтячі кінцівки змивають під краном
Огидну гіркоту шлункового соку!
«На танці вона пішла вперше» — БувальщинаНа танці вона пішла вперше, навчаючись у десятому класі. Танцмайданчика в селі не було, і танці влаштовували в глядацькому залі клубу. Ряди, з’єднаних між собою, дерев’яних крісел виносили у фойє. Квиток коштував тридцять копійок. Танці були тільки в суботу.
«Якщо подумати…» — Психологія та стосункиПричина для радості лежить на поверхні, і тільки премудрі мізки не хочуть про неї повідомити, бо надто вже серйозні та начитані для всіляких дурниць. Та й поговірка є: «Що більше знань, тим більше печальки». Тому буду агітувати Вас стати трохи придурками. Ха!
Машини тікають від хмари. Від хмари тікає трамвай.
Чорніючу важкість свинцеву штовхає вперед небокрай.
«Буковинськії калфИ» — ВіршБуковинськії калфИ- це чудові хлопці,
Стрункі, вправні і розумні, справжнії молодці
«Бузок» — Ліричний віршЕх ви, юності забави,
Ех, весни моєї світ!
Розквітала я на славу,
І бузок на втіху квіт.
«Хочу весни!» — ВіршЗнову пустився сніг навіжений
Березень врешті нас не почув.
Білим мереживом, як наречену
Сніг мокрий землю знов огорнув...
«Посмугований аркуш» — Вірш 18+посмугований аркуш
ні літери
ані пера
замилована небом
в калюжах друкованих вулиць
люди
«Подарунок на Валентина» — МініатюраОксана переглядала стрічку у «Фейсбук» і розуміла, що із року в рік нічого не змінюється – напередодні Дня Святого Валентина соцмережі рябіють від сердечок, валентинок, купідончиків, романтичних віршиків-привітань та іншої милоти. Когось це тішить, когось відверто дратує, хтось байдужий до цього передсвяткового ажіотажу, а жінці згадався Валентинів день вісімнадцятирічної давнини…
Стонет окно под давлением черной бездны
И ножей, коим имя - минус двенадцать.
Ллє дощ. Птахи струшують вологу зі свого пір’я, ліниво витягують шиї і дивляться на небо. А там лише біла пляма. А з неї ллється вже цілий вечір якась прозора рідина. Вона робить крила важкими і не дає літати. На вершечку рожевого будинку задоволено блищить сірий шифер. А на балконі у Петра Дмитровича знову пахне кавою.
Розвесела історія про те, як я познайомився з нею. Трошки ретроспекцій у школу. В кінці - щасливий фінал
«Газована вода» — ВіршДо будки, де газована вода,
всіх автоматів головний учасник,
хлопчина таємничий та сучасний
підходить.
«Ирене» — Лирические стихиКнигу жизни Господь пишет,
Его голос нужно слышать,
Он всем судьбы раздает,
Кто достоин - обретет.
Час - наче птах
все летить.
Все летить.
Стікає сльозами дощу по віконних рамах.
Час - мов ті сни:
пів життя, наче мить
у шрамах.
Щасливчику...
Відчуваю у собі.
Паралельно.
Для тих, хто любить постмодерн, студентів та ностальгію
Як завжди, абсолютно реальна історія про студентів, читати без реєстрації та СМС. А також про мрії, які обов`язково здійсняться
«А цвіт вже відцвітає...» — Вітальний віршВже догорає літо у саду,
осінній вальс за руку закружляє...
Життя Оксани остаточно заплуталося, вона приходить на консультацію до психолога. Але Хельга мріє про відпочинок і наважується зізнатися в цьому своїй тисячній клієнтці...
Якщо не схилиш голову покірно
Там, де її готовий ти схилить…
Якщо тягар на плечах – непомірний,
Але – ідеш, зриваючись щомить…
Якщо собі ти віриш – попри зраду, –
Підкаже серце мудре вищий знак…
Якщо шляхетний вибір твій не вкрадуть
Ані страждання, ані переляк –
«Весняний вальс...» — Ліричний вірш 18+Через роки я посмішку впізнаю,
я чую вальс, він досі там звучить...
«Верба» — ВіршТи ще жива, моя верба,
Подруга юності моєї.
Була то радість, чи журба –
Ми порівну ділились нею.
«Кохай» — ВіршТо дивишся в очі, то погляд ховаєш між хмарами.
Ну хочеш – поплач абощо, ну хочеш – мовчи.
Лише не злякай почуття це тендітне почварами.
Кохаєш? – Кохай. Тихенько… Не можеш – кричи!
Спочатку я слухала цю пісню сімнадцять разів підряд, доки не зрозуміла: цей мотив був вирваний з мого життя. З моєї юності. Моєї незрілої любові. Любові, якій так і не судилось розквітнути.
Не те гарне, що іде
До лиця й до споду!
Та краса, котра веде
До продління роду!
© Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди
Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори
