
Єдина (кохання та пошук власного я) — Ліричний вірш
© Лана Краскавірш про кохання та його протилежність - розчарування та біль
вірш про кохання та його протилежність - розчарування та біль
Привітання до Дня Валентина
Привіт. Як справи? Знов я спозарання.
І знову за наявності підстав.
Пишу тобі вітання з Днем кохан...
Рисую образ Ваш. Мираж…
Спадает шёлком ночь на землю.
Очаровательный пейзаж,
Цілу нічку завірюха звіром завивала, Як та відьма-навіжена шабаш влаштувала.Вгамувалася під ранок ша...
У вагоні електрички тепло. Пасажирів було небагато. Я зручно вмостилася на сидінні і під монотонний перестук коліс навіть почала дрімати. Раптом, у купе поруч почула дуже знайомий голос.
Історія однієї молодої пари. Чи було між ними кохання? Хай читач вирішує сам. А от у що вилилися пошуки його, про це в оповіданні.
Новорiчний настрiй
Загадково сніг рипить,На віконці візерунок,Та чекає вже маляНа жаданий подарунок.
У дворі живу ялин...
Не приведи господи закохатися в принцесу, що прийшла з самого пекла!
Ніч, що на двох одна, як місяць вповні,
ридала та сміялася до мене...
Мила, відчуй, як пам`ять
гостра о цій порі.
Зігнані ми вітрами.
Ватра іскрить вгорі.
Кохання – вогнище, яке горить
для інших непомітно, рана щемна...
Великий дзвін тебе на прощу кликав
у благості своїй…
Бояться губи дотик вій забути
очей твоїх на мармурі обличчя...
Надвечір’я з блакитного неба
Провокує нахмарені миті,
Та журитися марно не треба –
Вже в сузір’їв нічнім оксамиті
Час наповнює келих вина.
Троянд гірлянду! Швидше, я вмираю!
Сплітаю стебла, стогнучий над нею!
Твій голос, наче дощ на дюну, в груди
мої жагою спалені, пролився.
Істоти є, що звикли з давніх пір,
на сонце задивившись, не моргати;
Філософський вірш- роздум про всепримирення у світлі кохання... Трохи і східне)
Синіє гір напівпрозора даль,
в гаю каштанів – свіжості принада,
Шагане ти моя, Шагане!
Це тому, що я з півночі, певно...
Під вечір понад ресторанами
повітря припиняє рух...
В душі моїй відчув: не знаю що писати,
та раптом – флейти спів і вже в полоні мрій
вмикаю свій ноутбук.
Тобі, моїй єдиній в цьому світі,
подарував колись вербени квіти
Нічого слово одне не значить,
та світ ховається за словами,
Я не змагаюся з творцями од,
котрі̀ своїм фарбованим богиням...
Якщо це не кохання, то що?
Ми удвох під одним дощем
Трава зім`ята
Твої поцілунки зі м`ятою
Якщо це не кохання, то що?
Ми удвох під одним дощем
Втрачаю розум дівчата,
на мені його поцілунки зі м`ятою
Люблю до болі, смерть кохаю милу,
чекаю звістку – дні повзуть роками...
Зустрів я жінку. Витончена та струнка,
притримуючи шлейф тендітною рукою,
у траурі як ніч, пові...
Ти сьогодні така — ніжна, біла, неначе лебідка,
Ти сьогодні мені «Так» сказала...
«Він мій!» — собі казала вперто. «Мій!»
«Не смій!» — кричали ангели. «Не твій!»