Муза і Вагант — Ліричний вірш 18+
© Олександр БуйБлагаю: не гнівись на ці рядки!Їх написав сентиментальний цинік.Він відчуває так – і в тім не ...
Благаю: не гнівись на ці рядки!Їх написав сентиментальний цинік.Він відчуває так – і в тім не ...
До печери від світу сховались –Шостий поверх на сьомому небі –І, як грішники в пеклі, ...
Ось ми знову з тобою ра́зомНаші двадцять хвилин щомісяця.Знов на «ви», знов банальні фр...
Чужим став, чужим… Щось не склалось… Мій мозок рве біль почуттів. Як добре все в нас починалось, Щасливі були… Чи здавалось? ...
Твір про пам’ять, яка болить, і любов, яка досі живе в кожному подиху. Бажання почати все спочатку — навіть якщо для цього доведеться забути все.
Щемлива історія нерозділеного кохання, розказана від першої особи. Це спроба знайти правду про стосунки через погляд іншої сторони — між спогадами, сльозами і м...
Відірви́сь на хвильку від своєї кавиІ спитай мене, немов тобі цікаво, Чом не можу відвести́ від теб...
Вірш розкриває контрасти між болем і стражданнями життя та силою кохання, яке є єдиним ліками від усіх негараздів. Любов дарує надію, розраду і відчуття справжн...
Моя спокуса і мої вери́ги.Холодна лава і гаряча крига.Яскравий місяць і пожу́хле сонце.У світ ворота...
Ти знаєш, як це «кохати»? Кохати так, що мерехтять зірки Ти знаєш, як це «про...
В небо іскри стріляло багаття, Від ставка прохолода пливла:В нім купалася квітка латаття –Вона...
Не поспішай… І я не буду…До ранку світ належить нам.І ми у нім – єдині люди, Не ...
Дві свічі́ зеленаво-каріЗ-під крила вороне́но-чорного…Щоби бути із нею в парі, Попрошу допомо...
Випурхнеш з обіймів рано на світанку, Бо, на жаль, несила сповільни́ти час.Шепочу “кохана&rd...
У душі́ із вечора до ра́нняМурував я стіни від кохання –Вибудував за́мок кам’яний.Із-за ...
Передмістям нічним, в заметільній імлі, напідпитку, Не тримаючи стежки, раз-по́-раз пірнаючи в сн...
Сумно тліє зоря у вечірньому темному небі, Терпкий запах бузку оповив все довкола, мов дим.Я тебе о...
Хвороба дивна неземна.“Любов” колись її назвали.Я все один, а ти – у парі, Ти не ...
Пусто наодинці з самотою, Надто – якщо порожньо в душі́… Ти живеш не з тим, і я &nd...
Йшов на вулиці дощ – літня вранішня злива.День зайнявсь після ночі, неначе воскрес.Ти до мене...
Розкажи мені казку про щастя.Я давно вже не чув її.Поясни, чому бачу так частоУві сні я очі твої.Ро...
Через ледь прочинені повікиСтаромодних вицвілих гардинСпоглядаю, як гойдає вітерБілосніжний, мов ф...
Дві стомлені душі́ зійшлися за столомПід абажуром мрій і марних сподівань, Щоб спробувати сум загоїт...
"Скільки можна кричати?" "У всьому я винна — ти ж у нас святий!" Не даєш і слова сказати...
Спалахи. Все світло — ніби сяє нам. Чи то жар-птиці, а може — вогні?..
Хто саме це зробив з ним? За що? Та чи зможе він нарешті звільнитися зі страшної пастки і маревних спогадів...
У самоти́ – твоє обличчя, Але вуста її – німі…Я знаю: плакати не личить, А сльози...
Трапляється так нечастоНа грішній землі під небом:У пам’яті зо́всім згаслоУсе, що було́ до те...
Я за срібло тебе не викуплю, І не виплачу, і не вимолю, Знов не станеш ніколи ти моя –Час усе...
Ти рано вранці поспіхом пішла.Лишилася невипитою кава…Ти пристрасною уночі була, Така відверт...