Безкоштовно чи безплатно, безоплатно?
Усі ці слова в україській мові є синонімами, з певною натяжкою – рівноправними. Цікаво, що у деяких підручниках, посібниках і словниках головне, або першочергове значення надається словам безплатно, безоплатно. Аргумент? «Залізобетонний»! Здебільшого пояснюється це тим, що «кошт» походить від слова коштовний, тобто цінний. І коли ми говоритимемо (писатимемо) безкоштовно замість безплатно, то вкладатимемо інший смисл, тобто безцінно.
Ні! Якщо мається на увазі коштовний, то похідне від нього буде безкоштовностно. Це так як правильніше буде українськомовний, а не україномовний, англійськомовний, а не англомовний, тому що у перших випадках мається на увазі мова, а в інших – країна.
Тобто безкоштовно – це від питомого й сильного українського слова кошти, тобто гроші. От саме його і мають на увазі ті, хто вживає замість безплатно чи безоплатно слово безкоштовно. Воно й має бути головним серед інших синонімів – перше серед рівноправних, якщо хочете. Тим паче, що йдеться про підміну понять, коли помилково вкладають смисл слова безкоштовностно у безкоштовно.
Дехто засумнівається у таких аргументах. Мовляв, є ж слово коштовний (цінний)? Щось ніколи не почуєш коштовностний. Можна почути! Носії української иови якраз так і говорять, тобто ті люди, які не просто нею розмовляють, а відчувають її подих, поступ і ритм життя, її потреби у нових словах і біль, коли якісь слова передчасно в’януть. Це люди, яких, як у музиці, природа наділила абсолютним слухом, як у живописі – абсолютним сприйняттям барв і кольорів, як у математиці – феноменальною здатністю швидко сприймати найскладніші формули і застосовувати їх.
