05.10.2014 13:53
для всіх
351
    
  5 | 5  
 © Микола Васильович Снаговський

Вислів «контактний телефон» - прояв маразму!

Дуже важко утриматися від емоцій, коли навіть по загальноукраїнському радіо чуєш вислів контактний телефон, не кажучи вже про телебачення. І не треба редакціям виправдовуватися тим, що таке у своїх рекламних текстах написав рекламодавець. Тому, мовляв, відповідно до законодавства, ми такі тексти не маємо права змінювати – чи то на радіо, чи на телебаченні, чи на інших рекламних носіях. А то, чого доброго, рекламодавеь образиться і не заплатить десятки тисяч гривень за кілька секунд звучання тексту чи показу відеоролика.

Це позиція ледарів, бездарів, недоучок, мояхатаскрайників, боязких підлеглих, які готові знехтувати всіма нормами логіки, аби тільки господар фірми не розгнівався. А те, що він (вона) не у всьму може бути фахівець, то якось не обходить.

Вдумаймось у це недолуге словосполучення контактний телефон – подзвоніть по контактному телефону... А якби той телефон не був контактиним, хіба можна було б по ньому додзвонитися?!. Звісно, що ні! Тому що він – неконтактний! Вам би і в голову не спало навіть називати його! Він же - неконтактний?! Логічно? Логічно!!! Якщо так, то немає ніякої потреби до так званого контактоного телефону додавати зайве слово, що засвідчує його (телефону) контактність?!. У кожному телефоні, як технічному витворі зв’язку, є безліч контактів, навіть золотом припаяних. Але навіщо про них згадувати?

А-а, хтось там іронично посміхнувся: мовляв, так то ж не ті контакти маються на увазі – не технічні, а контакти між людьми. Еге ж! А що, хіба телефонні розмови, спілкування, бесіди треба ще освячувати зайвим і непотрібним словесним сміттям контактний телефон?!. Напевно що ні!

Зверніть увагу: вислів контактний телефон подвійно недолугий та маразматичний через те, що згадуються у ньому не телефонні номери, а сам апарат. Але щоразу ми набираємо номери. Номери! Користуємось апаратом, а набираємо номери абонентів, встановлюючи з ними контакт за допомогою кожного окремо набраного номера. Номера, а не телефона. Телефон (телефонний апарат) у нас може бути лише один. А номерів з його допомогою ми можемо набрати і прийняти безліч. Так що тут контачить?! Номер співбесідника-абонента чи телефонний апарат? Звісно, що номер! А якщо номер, то при чому тут вислів контактний телефон? Якщо телефон (тобто телефонний апарат) неконтактний, то ніякий номер на ньому ні набрати, ні прийняти не можливо буде.

Деякі фахівці з мови можуть вступити у полеміку. Одні назвуть вислів контактний телефон перифразом, інші - новітнім фразеологізмом, синонімічним словосполучення тощо. Що тут скажеш? Горе від розуму!!! Навіщо вживати нелогічний і маразматичний вислів контактний телефон, якщо можна просто написати чи сказати зателефонуйте (подзвоніть) за номером, ось вам необхідні телефонні номери, ваших дзвінків чекають за номером (номерами), просимо зателефонувати, будь ласка, дзвоніть: 5553444 або 5522274. Це ж так просто і... людяно, душевно, без ніякого контактного сміття!

До речі, звідки взялася звичка на слух називати телефонні номери по одній цифрі? До цього вдаються тільки у специфічних випадках. здебільшого у військово-морських силах. Але в такому разі цифри промовляються повільно(!) і дуже чітко. На радіо ведучий, як не дивно, їх протараторює швиденько та й не завжди чітко. Спробуй-но запам’ятати по одинці кожну цифру! А якщо це ще телефонний номер стільникового зв’язку, тобто довгий, то - справжня кара для слухача. Невже цього не розуміють у редакціях і рекламодавці?

Ще одне часте формальне ставлення до слухача можна відзначити, коли телефонні номери називають або пишуть по шаблону: дві-дві-дві цифри або одна-дві-дві-дві, не зважаючи, які конкретні цифри є у тому наборі. За схемою дві-дві-дві логічно наводити номери, що мають однакові чи дещо різні або зовсім різні цифри: 33-11-44, 33-59-22, 35-71-80. Але, якщо ми маємо, скажімо, такі номери як 5553444, 5522274, то його краще на слух сприймати, якщо поєднувати однакові цифри в групи: 555-3-444, 55-222-74, а не 5-5-5-3-4-4-4, 5-5-2-2-2-7-4. Останні приклади призведуть до того, що слухач майже у розпачі рахуватиме, скільки ведучий (диктор) назве п’ятірок, скільки трійок, четвірок, двійок, сімок і, зрештою, втратить бажання прислухатися та дзвонити.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 05.10.2014 17:44  © ... => Світлана Рачинська 

Дякую за розуміння!
Вдалих Вам контактів з хорошими людьми, а не з контактними телеХВонами!

 05.10.2014 16:53  Тадм => © 

Чудово!

 05.10.2014 15:17  Світлана Рачинська => © 

Важко з Вами не погодитися)) Чудово!

 04.10.2014 12:03  © ... => Деркач Олександр 

Дякую за відгук!

 04.10.2014 12:02  © ... => Тетяна Белімова 

Ні, не донкіхотство, Таню!
Надто, якщо взяти до уваги те, що у наш час багато філологічно освічених людей. І саме вони повинні не тільки ТУПО заучувати відповідні правила, а ще й логічно мислити, спираючись на ті правила і, так би мовити, сприймати їх ширше, творчіше і, водночас, не переймати недолугі конструкції з інших мов, Це ж, здається, у якійсь з іноземних мов, щоби сказати чотиризначний числівник, треба плспіль промовити два простих. Одне слово, як там в інших мовах... А у нашій -- то маразм. Вашому професору -- щирий привіт, честь йому, хвала, здоров`я, слухняних студентів і гарних студентес! Нехай легенько йому гикнеться!
А щодо письменника, то, як висловлювалася моя сива сусідка, нехай отого (оту) підніме й тричі гепне! Я таких письнників не читаю. На своєму життєвому і творчому шляху нерідко таких зустрічав. Загалом душі у них хороші, емоційні, а голови -- дурні, нічого у них не гуркає.
Не секрет, що нині багато хто друкує книги за свій чи спонсорський кошт. Так ось, донині у моїй макітрі відлунюються обурення деяких авторів: як так, я віддав (такому то) видавництву рукопис, вони (редактори) повинні були все витправити, мені показати і тільки потім друкувати! Такі недолугі, з дозволу зректи, письменники навіть не дізналися, що за редагування, коректуру тощо треба окремо платити. Так що найцікавіше, дехто з таких авторів, звісно, це знав і платив. Але у видавництві мені по секрету повідомили, що у деяких випадках просто несила редагувати деякі тексти. трохи підчищають і друкують.
Як я купую книги? Вибираю методом тику якусь, виокремлюю будь-яких сторінок десять-двадцять і вчитуюсь у деякі речення й словосполучення. Якщо, приміром, бачу ДО СИХ ПІР, замість ДОСІ, в авторських словах діалогів постіне повторення СКАЗАВ (СКАЗАЛА), ЙШОВ (ЙШЛА), то на твори такого автора більше не звертаю уваги.
Причому, у наш час така вина не стільки видавництв, скільки авторів.

 04.10.2014 10:50  Тетяна Белімова => © 

Миколо Васильовичу! Ви знаєте, саме вчора відбулася така жвава дискусія між професором і письменником, на якій мені пощастило бути присутньою. Письменник стверджував, що для книги головне - сюжет, а мову виправить літературний редактор. А професор заперечував, що письменник має передусім дбати про чистоту і досконалість мови. Я подумки схилялася на бік письменника, хоча й розуміла професора. 

Цікава ваша думка.

З приводу телефону - згодна з вами. Але я думаю також, що ця мовна боротьба схожа на донкіхотство. Навряд хто прислухається. На жаль.

 03.10.2014 15:31  Деркач Олександр => © 

згоден)