У мене. У тебе.
Залите небо сонцем угорі,
а в тебе - зашнуроване дощем.
Така от осінь різноконтинентна.
У мене - пахнуть яблука в порі,
а в тебе - на душі карпатський щем
і все життя чомусь одновалентне.
У мене - автостради сіре тло,
скорочені слова конкретних фраз
і запахи, людські та бензинОві.
У тебе - висота, пісок і скло,
нічних і денних чергування фаз -
все - знане наперед, усе готове.
У мене кольорові сни, авжеж,
хоч заважає спати ночі глум,
і зранку будить телефон о сьомій.
Одне і те ж. Чомусь одне і те ж -
від пальців - через клавіші і струм:
"А ми колись давно були знайомі?"
Калуш, 2009
