Про незабутню Квітку Цісик: ЗУСТРІЧ У БІБЛІОТЕЦІ
з рубрики / циклу «Критика»
Кілька днів тому в юнацькій бібліотеці ім. П. Усенка на Березняках відбулося засідання літературно-мистецького клубу, куди запросили мене і ще кільканадцятеро постійних дорослих читачів. Ми переглянули документальний фільм про Квітку Цісик, неперевершену і незабутню. Я вперше побачила її на екрані ¬ таку молоду і незбагненно щиру. Її голос звучав уже тоді, в дні моєї юності… По радіо. А з фільму я довідалася, що у США її творчі проекти ігнорувалися. Їх не бажали помічати ані продюсери, ані звичайна публіка. Стіна.
Я і досі під враженням від фільму. Після тридцяти хвилинного відео дали слово мені. Я читала свої вірші з «Мавки», третьої своєї поетичної збірки, ¬ надруковані, до речі, в журналі «ДИВОСВІТ» за грудень місяць минулого року.
Мимоволі порівнюю свої «шукання» з її непростим шляхом: є напрочуд подібні обставини! Творчій особистості «пробиватися» завжди було важко, в будь-які часи, але розповідь про долю Квітки Цісик вразила мене до глибини душі. Вона, будучи «стовідсотковою» американкою ¬ в другому поколінні ¬ мала потужній заряд НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕНЕРГІЇ, який мовчазливо притлумлювався американською дійсністю. Її подавали на конкурс ГРЕММІ ¬ не пройшла. Видала за позичені колосальні кошти платівку з українськими піснями у власному виконанні ¬ не розкупили. Проект, фактично, провалився ¬ там, в Америці. Але одна-єдина платівочка все ж прорвалася крізь радянський кордон. І тут ¬ наче бомба вибухнула ¬ ПОЧАЛОСЯ: вся Україна дізналася про Квітку. У себе вдома Кейсі ¬ так її звали там ¬ програла, на прабатьківщині ¬ РОЗКВІТЛА. Пишним квітом! Боже, подумалося мені після перегляду відеофільму, та хіба ми, українці, потрібні тій Америці ¬ зі своїми національними і духовними скарбами?.. Ні, вона ладна байдуже перетравити їх ¬ і адаптувати під свої власні інтереси. Ось так, як сталося з цією неперевершеною американо-українською співачкою. Вона просто згоріла ¬ у боротьбі з естрадним монстром. Невиліковна хвороба наздогнала її у розквіті сил. Постійні стреси підточили захисні сили організму. Вона боролася до останнього, але сили були нерівними…
Але, Боже, Ти є! Для того, хто вірить у Тебе, немає нічого неможливого. (На фото - обкладинка журналу "ДИВОСВІТ" за грудень 2017 р.).