Чужого горя не буває
Всі ми живемо спокійним, розміреним життям зі своїми дрібними радощами і бідами. Якщо і трапляються якісь неприємності на зразок втрати телефону або поганої оцінки, то ми їх переживаємо дуже гостро і, здається, що весь Всесвіт проти нас. І як все-таки добре, що справжнє горе буцімто смерті рідних або важкої хвороби обходить нас стороною.
У нас у дворі живе звичайна дівчина, гарна подруга, часто гралися. Все дитинство ми провели разом, виросли в одному дворі, і вона зарекомендувала себе чудовим товаришем, на якого завжди можна покластися. З минулого року вона перестала виходити на вулицю, а при випадковій зустрічі я була вражена, як вона схудла і змарніла. На мене просто дивився скелет, обтягнутий шкірою. Виявилося, що у неї серйозне захворювання, з яким вона бореться, причому без особливих успіхів. І ось тут я вперше в житті зрозуміла зміст виразу, що чужого горя не буває. Я просто на хвилинку уявила, що все це могло статися зі мною, адже ніяких гарантій, що ти застрахований від подібного, не існує. Я дуже сподіваюся, що у моєї подруги все буде добре. І тепер я на власні очі бачу, наскільки важлива для неї моя підтримка.
У наш вік комп`ютерних технологій основним показником людини є успішність. Вона полягає в дорогому автомобілі, відпочинку на курортах, великій кількості грошей і красивому супутнику життя поруч. Люди, які скаржаться, переходять в статус невдах і викликають лиш одне роздратування. Але підтримати людину в скрутну хвилину, висловити їй співчуття або просто вислухати це саме те, що відрізняє нас від тварин. А зараз від тварин самотня людина іноді може отримати більше любові і тепла, ніж від рідних і близьких.
Бездушна людина це та, у якої немає душі. Але якщо у тебе немає душі, чи маєш ти право називатися людиною?