Буває все
Оксані Кіцкай
Я пам’ятаю те, як я зніяковів,
І пам’ятаю те як Ти зніяковіла.
Чому так сталось я не розумів
І знаю, що і Ти не зрозуміла.
А, так багато мріяв я сказать,
Ти так багато мріяла почути!
Чому ж тоді якісь магічні пути
Нам не дали цей вузол розв’язать?
Якіж ж нас ждуть ще радощі і скрути?
Тоді між фраз холодних і пустих
Я головне тобі сказать не встиг -
Я вірю – може буть і те, чого не може бути!!!
