Полікарпи нашої країни
...Важкий день був сьогодні. Такі іноді називають «повний п....ь». Все через велику кількість зарозумних клієнтів.
Отже, поки набирається накладна, я задаю відповідні питання - про кабель та його перетин, про електрощит, автоматичні вимикачі, розетки та світильники... Питаю, уточнюю. Відповіді невпопад, все плутано, невпевнено. Відчуваю, що клієнт (назвемо його Полікарп) «пливе». Його обличчя червоніє, потіє, очі скачуть, що зайці. Я намагаюсь із всією чемністю підказати... пояснити... Він пнеться, пнеться, сипле якимись дивними жаргонізмами, котрі, як я розумію, повинні вказати на його приналежність до електромонтажників. Але від них користі, як від козла молока.
І ось, щоб якось викрутиться з положення, цей Полікарп починає скочуватися до теми управління нашою державою. Спочатку: «А ти ось чув, що ВОНИ придумали»? Потім: «А ось на Заході...» Слово за словом, фраза за фразою, і вже стало ясно, що найлегшої справи в світі, ніж управління цілою країною, немає. Одна проблема: багато дурнів при владі.
-Понабирали хрін знає кого, а ми страждаємо! - і пішли поради від Полікарпа, пішли вказівки.
Про всяк випадок питаю (ненароком), а ти сам, мовляв, хто? Ясна річ - електрик з великої літери.
-А де, мовляв працював?
-Та так... То там, то сям... в енергозбуті... років п`ятнадцять... ходив та данні з лічильників знімав... Але то все дурниця! А ось послухай про податки .., - і знову понеслося по другому колу.
При всьому своєму ставленні до управлінців в урядових органах, не витримую, і на всі розповіді Полікарпа про зниження купівельної спроможності, підвищення цін, зростання рівня безробіття та інфляції, не відриваючись від споглядання екрана монітора, питаю наступне:
-Слухай, а як в такому випадку повинна реагувати процентна ставка на розбіжності фактичних темпів інфляції від цільового рівня інфляції і реального ВВП від потенційного ВВП?
Маячня? Ну в деякому роді згоден. Я просто хотів трохи тиші, щоб зосередиться на правильному оформленні замовлення клієнта, а як інтелігентна людина, сказати щось на кшталт: «Заткнись»! - не зміг.
Мовчання... Воно тривало десь півхвилини. Полікарп зосереджено дивився в підлогу, а по його губах я бачив, як він намагається повторити почуту тільки що фразу.
-Чо? - перепитав він трохи згодом.
-Кажу, потужність яка? Ти говориш, потрібен автоматичний вимикач... А скільки ампер не знаєш... На яку хоч потужність розраховувати?
-А... о... е...
Відповідь змістовна. Нічого не скажеш!
Я тим часом пишу формулу для розрахунку струму, спираючись на свої старі-старі знання з університету. Мене вражає питання і круглі очі Полікарпа, мовляв, а що це написано.
-Слухай, - кажу йому, але цілком серйозно, - а що як уявити тебе таким собі міністром фінансів... тільки на рівні власної родини. Даємо тобі... десять тисяч... Все, що зібрали, все що заробили. І ось список розподілу цих грошей, - малюю на аркуші цифру 15 тисяч грн.
-Тю! Так вона більше, ніж ми отримали, - непомітно для себе приймає гру Полікарп. - Як я витрачу десять тисяч при потребі в п`ятнадцять?
-Твій електорат - діти, дружина, теща з тестем - кажуть, щоб менше крав.
-Що? - розсердився Полікарп. - Та я ... та я ...
-Зменши свої власні розтрати, кажуть вони. Відмовся від пива, від цигарок, посиденьок з друзями...
-Ага! Щас! Нехай тоді вони відмовляться від покупки нових кофтинок (явно на дружину натякає), від поїздок на дачу (теща з тестем), бо там все одно з городу нічого не збирають... від Мак-Дональдсу (пішли діти), кінотеатрів...
-Народ, - кажу я, - обурюється. Вони не готові відмовитися. Але питання вирішувати треба. Чим почнемо жертвувати? Підвищуємо податок?
-Так, - погоджується Полікарп.
-Добре! Значить, доведеться працювати на двох роботах... Ти й дружина готові до цього? А теща з тестем вийдуть на роботу?
Дивиться, як на ворога. Мовчить. Розумію, що не готові.
-Податки відпадають, так? - питаю Полікарпа. - Що тоді? Бюджетники? Пенсіонери та діти? Перші будуть добиратися на свою дачу пішки, а другі... будуть писати на чистих аркушах зошитів, що залишилися з минулого року... Плюс - знімаємо з балансу всякі гуртки за інтересами та інше... Це економія, скажімо, десь тисяча гривень.
Що ще? Нам треба ще хоча б чотири скинути... Або підемо до Сидоренків? Вони люди багаті. Візьмемо у них в борг, га?
-А... е... о...
-Ні, не дадуть! Вже брали минулого разу... А якщо і дадуть, підвищать ставку по кредиту: вони зажадають заставну на машину... або на квартиру.
Нарешті Полікарп опановує себе і роздратовано питає:
-І який ти бачиш вихід?
-Який? Займатися своєю справою... Вивчити її досконально, та почати виконувати якісно.
-Це як?
-Ти чув, щоб Страдіварі, наприклад, балетом заправляв? Або Ейнштейн повчав Менделєєва в складанні його періодичної таблиці?
Полікарп зітхає, про щось надовго замислюється, а потім з філософським виглядом видає:
-Так я і казав, що всі наші проблеми, через те, що в уряді дебіли... От послухай! - і почалась друга серія...
2018 р.
.gif "{#}")
.gif "{#}")
