Надія Країни
Налетіли чорні круки
На нашу Вкраїну,
Взялись гнізда розоряти,
Пити кров невинну.
Стала діток захищати
Чайка сизокрила.
Та в нерівному двобої
Поранила крила.
Захотілось каїняті
Братового поля.
Тож направив яничарів
Забрати в неволю.
Заступилася за брата
Сестриця Надія.
Прийняла хрест мучениці,
Як колись Софія.
Цар ординський ненажера
Жінку викрадає,
На її тендітні руки
Кайдани вдягає.
Думав вражий харцизяка,
Як здола дівчину –
То поставить на коліна
Нашу Батьківщину.
Та стояла гордо й сміло
Незламна дівчина,
Бо молилася за неї
Ненька Україна.
Віримо, що не здолають
Ні мури, ні грати.
З перемогою зустріне
її рідна мати.
Прийде мир на нашу землю,
Розквітне держава.
Слава нашій Україні
І героям слава!