03.03.2020 23:30
for all
23 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Вікторія Івченко

Продовження публікації про нове перевидання книги Івана Белебехи. Частина 2

Продовження публікації про нове перевидання книги Івана Белебехи. Частина 2

Академік Василь Маляренко, який в 2002-2006 роках був головою Верховного Суду України і, як ніхто інший, прекрасно знає кримінальну систему, що діє в Україні, в своїй глибоко аналітичній книзі "Роздуми про Україну та її долю" (2018 р., м. Умань - "Візаві"), на сторінці 69 пише: "Важка оцінка українського етносу, яку дав великий Іван Франко. Вдумаймося в його гіркі роздуми:


"В ту ніч в важкій задумі при вікні

Сидів я, серце мучила тривога,

Важкі питання сунулись мені:

"Чи вірна наша, чи хибна дорога?

Чи праця наша підійме, двигне

Наш люд, чи мов каліка та безнога

Він в тім каліцтві житиме й усхне?

І чому відступників у нас так много?

І чом для них відступництво не страшне?

Чом рідний стяг не тягне їх до свого?

Чом працювать на власній ниві - стид,

Але не стид у наймах у чужого?

І чом один на рідній ниві вид:

Безладдя, зависть, і пиха пустая,

І служба ворогу, що з нас ще й кпить? -

Усі ми плем`я сонне, і боляще,

І маловірне, і покус таких

До нас підходять тисячі щодня ще".


Читаючи цей сумний вірш Івана Франко, здається, що він написав його не колись, а буквально в наші дні, добре ознайомившись з діяльністю наших сьогоднішніх президентів, діяльністю Верховної Ради та українського Уряду і депутатів.


Про тяжку історичну долю українців також постійно і критично говорив найвеличніший український поет другої половини ХХ століття Олександр Олесь (1878 - 1944):


"День ми днюєм, ніч ночуєм,

Все ми бачим, а не чуєм,

І ніяк ми не згадаєм,

Що зробилось з нашим краєм,

І не знаєм, - божевільні, -

Чи в неволі ми, чи вільні". (1908 р.)

***

"Прокляття, розпач і ганьба!

Усю пройшов я Україну,

І сам не знаю, де спочину

І де не стріну я раба". (1908 р.)


Читаючи ці та подібні думки видатних людей про трагічну і важку історію України в минулому і в наш час, якими заповнені майже всі наші засоби інформації, мимоволі, рефлекторно виникає стратегічне запитання: "Що робити?"


На це запитання, глибоко і всебічно обдумано, дає відповідь доктор економічних наук, професор Белебеха Іван Олексійович (1930 - 2015) в своїй книзі "Світоглядні перлини Української Національної Ідеї", яку ви тримаєте, шановний читачу, в своїх руках.


В нашій книзі на науковій основі показана суть того, що треба зробити, щоб побудувати Незалежну Українську Державу.


Белебеха Іван - мій земляк, який все життя присвятив вивченню історії України та її народу. Він - автор 14 книг по цій проблемі. Ми були з ним друзями та однодумцями відносно української історії, і протягом багатьох років постійно обмінювались своїми книгами. Він був дуже прихильний до моєї діяльностів мистецтві та в історчному світобаченні, яке відображено в тематиці моїх книг і статтях в пресі. Для підтвердження цього факту надаю фотокопію першої титульної сторінки книги "Філософія українського світогляду", яку разом з іншими книгами мені подарував незабутній Іван Олексійович.


Загальновідомо, що правдива історія інформативно завжди спізнюється, але вона, в кінці-кінців, завжди приходить і розставляє все і всіх на свої місця. Історичне значення праць і думок Івана Белебехи в нашому постгеноцидному суспільстві, на жаль, поки ще належно не усвідомлене. Але воно обов`язково повинно стати ідеологічною і світоглядною зброєю проти ворогів України - внутрішніх і зовнішніх, і всебічно сприяти розвитку Національної Української Держави, охороні її мови, культури та історичних народних народних традицій, як це існує в усіх високорозвинених державах Європи і світу.

Книга Белебехи "Світоглядні Перлини Української Національної Ідеї" дає відповідь на вічне запитання: "Що треба робити українцям, щоб вийти з цієї вічної кризи?"


І тому ця книга є стратегічним путівником і бойовим дороговказом на шляху до нашої головної мети, із-за чого я і вирішив її перевидати, пам`ятаючи при цьому подібні думки досить відомого російського історика і філософа Дмитра Волкогонова, який теж досліджував хворобу своєї нації і говорив: "Свобода нужна не всем"; "Люди любят рабство и кумиров"; "Воровство, как и вранье, похоже, скоро станет, к нашему стыду, чертой национального характера... Горько".

Розраховано на широке коло читачів.


Сядристий М.С., Народний художник України, незалежний історик, поет і філософ. 2020 р.


Книгу доктора економічних наук, професора Івана Белебехи "Світоглядні перлини Української Національної Ідеї" ("Як побудувати Національну, справді Незалежну Українську Державу"), перевидану Народним художником України Миколою Сергійовичем Сядристим можна придбати в Музеї мікормініатюри, розташованому за адресою вул. Ларська (Івана Мазепи), 21 на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.


м.Київ


Вікторія Івченко цікавиться

  • Вікторія ІвченкоМожете залишити хоча б два слова про прочитане?
  • два слова

Публікації: Вікторія Івченко

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 05.03.2020 08:20  © ... 

Дякую, пане Борисе, за розлогий та змістовний коментар! 

 04.03.2020 02:11  Борис Костинський => © 

Приголомшив вірш Івана Франка! Його актуальність сіє в душі відчай... Що робити? Я про це вже казав усюди сто разів: час для надання влади НАЦІОНАЛ-ПАТРІОТАМ! Українці вже були керовані московським царатом; московськими більшовиками; своїми, перефарбованими в синьо-жовте, комуняками(включаючи комсомольського активіста Ющенка); донецькою мафією; олігархом-вихрестом, а тепер вже докотилися до Каганату. Себто, націоналісти вмирали за Україну в різні часи, але жоден з них булави не тримав. Вважаю, що прийшов ча...