Чому падають ціни на збіжжя та хліборобську продукцію?
23.02.1930 | № 7Світова господарська криза
„Тяжко тепер жити в світі", нарікають люди, а перш за все хлібороби. Земля тепер вимагає більше праці, як раніше, зате справді дає багатше жниво, та що з цього, коли в порівнянні з іншими товарами збіжжя дуже дешеве. Звідси й господарська криза.
А чому воно таке дешеве тепер, чому хліборобство майже не оплачується? Ось чому.
По світовій війні повстало в Європі багато малих держав, а кожна держава хоче бути повністю самостійна не тільки в політиці, а й у господарстві. Хочуть, щоб усе, що потребують, виробляли в себе, щоб не потребували спроваджувати з-за кордону.
Держави, що раніше були відомі як промислові, що до війни не дбали так дуже про хліборобство, як Німеччина, Австрія, Чехословаччина, краї, що колись закуповували збіжжя, тепер стараються мати як найбільше свого збіжжя. А як? Стараються вести раціональне (розумне) господарство, щоб з моргу поля як найбільше мати жниво, стараються землі колись маловрожайні, а то й неврожайні зробити врожайними.
Та не тільки в нас в Європі збільшується посівна площа, а й у заморських землях в Америці та в Австралії. Там теж бачимо великий розвиток хліборобства.
Цей великий розвиток хліборобства приніс і приносить з собою те, що поодинокі держави, які колись були зовсім здані щодо збіжжя на багаті на урожайні землі країни, тепер уже менше привозять з-за кордону й стараються забезпечити свої потреби власним збіжжям. Європейські держави, як Югославія, Румунія й Угорщина, що по упадку Росії й по знищенні хліборобства в Росії й в Україні більшовиками, стали головними доставцями збіжжя для Європи, в останніх часах опинилися в важкому положенні. Заморські держави (з Америка й Австралії) вивозять великі кількості збіжжя в Західну Європу, де Бельгія, Голландія, а перш за все Англія потребують багато збіжжя. Найбільше вивозить Канада, Аргентина, США та Австралія.
Те, що заморські держави можуть із такої далечини довозити збіжжя й це їм оплачується, вони завдячують тому, що їх видатки коло управи поля менші, як у нас і загалом в Європі, та й також тому, що їх збіжжя краще від європейського. Поки американське жито береться, як збіжжя першого сорту, то європейське, як другосортне, не може в торгівлі перевищити його.
Цей успіх завдячують американці також своїй сильній організації. Тому й нашим селянам треба брати собі приклад із Америки та організуватися до оборони, наприклад, в „Сільському Господарі" й закинути старі способи господарювання, а братися до новітніх. Інакше не витримають конкуренції не тільки з Америкою, а навіть з такими країнами, як Югославія, Румунія й Угорщина.
