03.03.2020 14:59

для всіх

107

1 | 1

 © Правда (Львів)

Лист радянського селянина до рідні в Галичині

23.02.1930 | № 7

З царства сатани

Не раз писалося вже, як дуже важ­ко жити селянам під більшовицькою владою так, що хто лише може то вті­кає з більшовицького пекла.! так втікли вже з нього німецькі, шведські та інші колоністи, і їм це вдалось, бо за ними постали їх держави. А тепер ді­стають наші селяни від своїх кревняків, які залишились чи то в Україні чи в Росії, розпачливі листи, в котрих про­сять, щоб їм допомогли вибратися з того місця мук.

І так наприклад до села 3. прийшов лист з України від земляка, що оженився там і є дяком, в котрім просить свою рідню, щоб прислали йому метрику й гроші на дорогу, бо антихрист замкнув їх церкву і зажадав від нього і свяще­нника, щоб публічно відреклись від Христа і заявили, що все це дурман, бо в про­тивному разі конфіскують його має­ток, а його заарештують (розуміється під розстріл), або хай втікає куди хоче. А тепер прийшов другий лист від іншого, який подаємо в цілості:

„с. X. 20. січня 1930 року.

„Дорогіє родичі як систра так і швагир хотів бим ся довідати о вашім здоровлю і як ся вам поводить і най­гірше мене серце болит що я до В. ще на 3 ниділи перид Рождеством написав лист і просив його щоби він мені при­слав Метрику мою так як я хотів приготовлять документи щоб можна було коли приїхать до дому і вот ще нимаю ніякої відомости а типер доношу вам відоміст що я з ласки Бога здоровий і жена також здорова і поводило б ся до­бре щоби були добрі порядки но типер поводится дуже прикро так що описать ни могу і на певно типер прийдеться пропасти в сибири бо тому що от лю­дей відбирають і зганяют всіх в комуни а в комуні жить дуже трудно так що і одежа єсть ліпша то також відбира­ють только оставляють то що на тобі і вот такоє наше типер буде житя вже своєго нічого ни буде а всьо всьо общеє так як я вам вже писав а будем получать только пайок 1.5 фунта хліба на день вже ни буде права продати ні­чого самому бо тому що то вже ни на­ше єсть такії творенія що тибе с хати викинут а дають якому нибудь батяру що він робити ни хоче і своєї хати ні­коли ни наживе. Ми ще живем в своїй хаті только дрожим як день так ніч і дожидаєм когда що буде продать вже нічого ни годен кождий день ходить комісия і провіряєт хазяйство щоб ми нікуда ни дівали. Народ аж дуріє сам ни знає що робить так що хуже время як война.

Извиняюсь що так плохо писав бо в голові всякі думки і руки аж дрожать.

Типер що грошей готових нима потому що всьо стараєшся щоби при­дбать яке хозяйство а типер вже про­дати ни можна і купити ніхто ни хоче бо нікому ни треба бо кождий говорить сегодня заберуть в тебе а завтра в мене і вот такоє типер буде житя.

Больше нічого такого писати по­здоровляю вас всіх разом оставайтесь здорові.

ваш Брат ....

(адрес)

Прошу о скорий відпис"

От як виглядає той робітничо-се­лянський рай, захвалюваний всякими ікроїдами з під прапору „Сельроба", „Праці", „Світла" та других запродан­ців українського народу.