05.03.2020 18:01

для всіх

139

2 | 2

 © Правда (Львів)

В СРСР не хочуть засівати поля, "добровільні" пожертви, харчова скрута, похід селян на Москву

23.02.1930 | № 7

• Чичерін навернувся до Бога.
• Селяни в Радянській Україні не хочуть засівати поля.
• 10 000 комуністів убитих в 1929 році.
• Хвиля протестів проти переслідування релігії в СРСР.
• "Добровільні" пожертви на Радянщині.
• Старенька революціонерка на засланні.
• Харчова скрута на Радянщині.
• Цікаве розпорядження ЦК компартії.
• Похід селян на Москву.
• Неподільність сільських господарств у Польщі.
• Хто винен в дорожнечі промислових товарів.

Чичерін навернувся до Бога.

Часописи принесли цікаву звістку, що бувший більшовицький комісар загранич. справ Чичерін не тільки казав себе викреслити з комуністичної партії, але навернувся до Бога. Кажуть, що в передчутті близької смерти хворий Чи­черін просив прислати йому священни­ка, на що очевидно большевики не зго­дилися. Чекісти бережуть його пильно і хотіли б дістати в свої руки його спо­мини.

Селяни в Радянській Україні не хочуть засівати поля.

В околиці Харкова селяни ведуть агітацію проти весняної посівної кампа­нії. Селяни заявляють, що нема сенсу засівати поле, коли збір забирає влада й закликають нищити засоби збіжжя, щоб вони не дісталось в руки більшо­виків.

Як пишуть радянські часописи, се­ляни слухають цих закликів і багато се­лян знищило вже запаси збіжжя, при­готовленого на весняну посівну кампанію.

10 000 комуністів убитих в 1929 році.

Радянські часописи подають урядо­ві цифри жертв протирадянських висту­пів у 1929 р. Загальне число вбитих ко­муністів перевищило 10 тисяч. Найбіль­ше комуністів убито в Україні й над Доном, в козацькому окрузі.

Радянські часописи потішають се­бе тим, що за жертви ці помстилася „пе­редня сторожа пролетарської революції" себто „чрезвичайка". Марна потіха! Хто сіє вітер, цей збирає бурю.

Лютий 1930: Селяни в Радянській Україні не хочуть засівати поля. 10 000 убитих комуністів. Грабування монастиря в Москві.

Лютий 1930: Кінець православної автокефалії в Великій Україні. Як чрезвичайка бореться з українським рухом.

Хвиля протестів проти переслідування релігії в СРСР.

На засіданню палати лордів у справі торговельного договору з СРСР у Лондоні, кентерберійський архіепископ виголосив промову проти релігійних переслідувань у СРСР і домагався, щоб Англія інтервеніювала в цій справі. Лорд Пермор відповів від імені уряду, що Англія не може вмішатися в чужі справи, але державний секретар Гендерсон збере матеріали про преслідування релігії в радянських республиках та вчинить все можливе, щоб більшо­вицький терор над релігією був припи­нений. Гендерсон заявив, що релігійні переслідування в СРСР цікавлять ан­глійську владу та що англійський уряд буде намагатися обороняти право сво­боди релігійних переконань у Радянщині.

Віденська „Reichspost" повідомляє, що 30 березня у всіх церквах Відня від­будуться богослуження за переслідува­них християн в СРСР. Того дня Като­лицькі організації Відня задемонструють проти більшовицьких переслідуван­ня релігії.

Також в Берліні призначене на 23 лютого 1930 року протестаційне віче.

Лютий 1930: Хвиля протестів проти переслідування релігії в СРСР. Де подівся генерал Кутєпов?

"Добровільні" пожертви на Радянщині.

Радянські часописи закликають на­селення, щоб добровільно складали дорогоцінності, які ще дехто може має.

Пишуть ці часописи, що хто має золоті чи срібні предмети в хвилі, коли радянський скарб відчуває великі труд­нощі, а населення міст і сіл не має за­собів поживи, муситься вважати не тіль­ки об`явом „буржуазності", але й „кон­трреволюції".

Скарбові урядники будуть ходити по домах і збирати предмети, що їх радянські громадяни „добровільно" схо­чуть позбутися на користь скарбу. Та не вірять червоні царі, що їх піддані добровільно будуть віддавати золото та срі­бло й тому окрема комісія введе „самооподаткування", або примус зложення означеної згори суми в золоті чи сріблі кожним радянським громадя­нином.

Говорять, що зібрані так гроші, вжиють більшовики на нову пробу ста­білізації радянської валюти, бо тепер червінець падає щораз нижче й небаром може втратити всю вартість. Від кіль­кох днів на чорній біржі на Радянщині, курс червінця обнизився так, що в перечисленні на польські золоті платиться ледве 12 золотих.

Лютий 1930: Як розвивається ететизм в Польщі. "Добровільні" пожертви на Радянщині. Світова господарська скрута.

Старенька революціонерка на засланні.

Сталін підписав наказ, яким ви­слано до Пермі 80-літню революціо­нерку Віру Фігнер за те, що вона ви­ступила в обороні жінок, ув`язнених за приналежність до опозиції. Віра Фігнер на одних зборах заявила, що кільканадцять літ царської тюрми, що її вона відсиділа в Шліссельбурській твердині в давньому Петербурзі, не дадуться й порівняти з катівнею на Соловецьких островах, де за радянської влади люди гниють живцем.

Харчова скрута на Радянщині.

Харчова скрута на Радянщині набрала в останніх часах винятково гострі форми. Нема зовсім на торзі набілу, так само тяжко купити м`ясо, сир і яйця. Овочів нема зовсім. Уряд сподіється по­гіршення положення в найближчому часі.

Лютий 1930: Старенька революціонерка на засланні. Яку користь приносить радіо. Харчова скрута на Радянщині.

Лютий 1930: Як винайшли машину до шиття. Затемнення сонця в 1930 році.

Цікаве розпорядження ЦК компартії.

ЦК (Центр. Комітет) Комуніст. Пар­тії видав розпорядок, з котрого довіду­ємося цікавих річей. А саме пише ЦК.: щораз більше вкорінюється звичай, що при всяких можливих нагодах роблять комісарам дорогі подарунки в сервізах, диванах, портретах і т.д. Ця проява жалю й осуду гідна з двох причин: що ті дорогі дарунки робляться урядникам за їх роботу, котру вони, як урядники, зобов`язані робити. По друге, ті дорогі по­дарунки робляться з публічних грошей! Супроти того забороняється на майбутнє робити такі подарки і доручається звер­нути такі видатки на школи, шпита­лі, стипендії, дороги і т. п.

(Вправді заміри того розпорядку добрі, але він доказує велику наївність його авторів, котрі думають, що коміса­рі не знайдуть сто способів, щоб обійти ту заборону й далі побирати дорогі подарунки з публічних грошей).

Похід селян на Москву.

Багато московських селян кидає села, втікає перед знущанням чрезвичайки. Більшість утікачів, це спокійні хлібороби, що в них за протирадянські заворушення відділи червоної армії зрів­няли з землею їх господарства. Ідуть вони до „матушки Москви", щоб пожалітися на свою недолю, на своє горе.

В місті оповідають селяни про свою кривду й ширять серед робітників опо­зиційні настрої. Тому радянська влада вирішила спинити наплив збігців. В про­міжку ста кілометрів від Москви радянська міліція справджує на дорогах до­кументи й завертає втікачів.

В околицях Коломни привели до ладу колишній табір для німецьких по­лонених, щоб там помістити беззахистних селян, що воліють волокитство ніж голодну смерть на відібраній їм бать­ківщині.

Лютий 1930: Сонячні двигуни. Цікаве розпорядження ЦК компартії. Похід селян на Москву.

Лютий 1930: Виганяв чорта з жінки. Найбільші підводні судна. Місто без жінок.

Неподільність сільських господарств у Польщі.

Міністерство рільних реформ у Польщі поновило заходи щодо обмеження над­мірного поділу грунтів і з тим наміром приготувало відповідний проект закону, котрий переслало вже до Ради Міністрів.

Після цього проекту поділ рільних і огородничих господарств, повставших в наслідку перебудови с.-г. устрою, до­пускатиметься тільки під умовою, що кожна з виділених частин сама або разом з грунтом, з котрим має творити одне господарство, буде відповідати нормам життєздатного господарства.

Норми життєздатних господарств усталюватиме Рада Міністрів на внесок міністрів рільн. реформ та рільництва по узгляднені засади, що за життєзда­тне узнається таке господарство, котре може запевнити утримання і забезпечити працю пересічній родині, зложеній з 4-х осіб.

Лютий 1930: Протест проти червоного терору. З царства Сатани. Неподільність сільських господарств.

Лютий 1930: Театральні народні вистави. Катастрофа "Титаніка" в кіно.

Хто винен в дорожнечі промислових товарів.

Винуватцями високих цін за проми­слові товари є картелі (змови промис­ловців), які за останніх три-чотири роки охопили вже майже всі ділянки гуртової торговлі. Вугілля, нафта, залізо, машини, тканини, взуття і шкіри, цукор, спирт і т. д., все це нині картелізоване приватниками, інші галузі є в руках держ. монополій. Картелі використовують ми­тну охорону держави для того, щоби держати ціни як найвище. Чимало кар­телів з`явилося власне для того, щоб всі фірми були солідарні в формуванні цін, щоб ніхто не виломлювався з під загальної карності і не бажав шляхом знижки цін робити іншим конкуренцію.

Лютий 1930: Церковний календар. Історичний календар. Астрономічний календар. Хто винен в дорожнечі?

Лютий 1930: Біржа. Реклама. Політичний словник.