Соціальна Структура Давньо-Римської Держави
перекладиІсторія
Соціальна Структура Давньо-Римської Держави
(Знання- Молодим І Літнім!)
Перша соціальна структура сягає часів родової організації сільськогосподарських одиниць у родинні адміністративні одиниці міст-держав. "Патер фамілія" (батько родини) був абсолютним главою сім`ї; він був господарем над своєю дружиною і користувався абсолютною владою над усіма членами сім`ї, челяддю, слугами і рабами, аж до видів покарання, навіть - до кари смертю.
Рабство і раби були частиною суспільного порядку. Рабами, в основному, були військові полонені. Існували ринки рабів, де їх продавали і купували. Раби вважалися рухомою власністю. Багатьох рабів самі ж власники звільняли з рабства за зразкове виконання обов`язків; деякі раби могли заощаджувати гроші, щоб купити собі свободу. Загалом, калічення і вбивство рабів заборонялося законодавством, хоча обурлива жорстокість у ставленні до рабів продовжувалася. (Помітка: це- давня ментальність, викликана станом розвитку суспільства і рівнем гуманності у ньому. перекладач.)
"Ґентес" (вільні люди родин) і "плебеї" (низи суспільства), що не згадувалися у законодавстві, не мали юридичної сили, не могли укладати угоди, хоча і не були рабами, складали основу римського суспільства.
Для вирішення проблеми такої нерівності, запровадили інституцію "клієнтеля" - плебей приєднувався до родини патриція (в юридичному порядку) і, тоді, він міг заключати посередницькі/брокерські домовленості їхніх родин через швидке і механічне погодження патриція.
Обов`язком короля було командування військовими, для готовності відповідати на закордонну політику, а також для вирішення спорів між ґентес.
Патриції росподілялися на три ранґи: Рамнензес, Тітєнтес і Лючерес.
Рамнеси (від Ромул) - римські автохонні родини, керовані Латинами; Тіції - сабінський король- ; Люцерни- етруського походження, автохтони, від Люкумона.
Першими чотирма королями римської традиції були Ромул, Нума Помпіліо, Тулло Остілліо і Анко Марціо.
В час Римської Республіки (509 д.н.е.), громадянам Риму дозволялось голосувати. Мали на це право патриції (керуючі родини) та плебеї. Не мали права голосу жінки, раби і діти.
Існувало два види зібрань: Зібрання Століть і Зібрання Племен, які складалися тільки з громадян Риму. У Асамблеї Століть, римляни розділялися за віком, статками і за мешканням. Громадяни кожного стану розподілялися на 5 класів, залежно від власності/маєтків, а кожна з цих груп розділялася на два століття, залежно від віку. Усього, було 373 віки. Кожен віковий стан мав один голос. Асамблея Віків вибирала преторів (чинних суддів), цензорів (відповідальних за мораль і фінанси) і консулів (губернатори на один рік).
Асамблея Племен вміщала 35 племен з Риму і з країни. Кожне плем`я мало тільки один голос. Комітет Племен вибирав Квесторів (фінансових суддів) і 2 патриціїв Куруле Еділе (відповідальних за громадську безпеку та порядок).
Римське Право розвинулося у дуже добре розвинену систему застосування законів і покарань.
Форум (Віче) - ринок для ведення комерції з конторами певних суддів, що мали у своїй владі певні вулиці. Форум був також місцем ораторів, завданням яких було формування громадської думки, підтримки рішень проблем.
Із світанком, діти розпочинали навчання у школах чи вдома.
Літні люди снідали об 11 годині, потім трохи дрімали, а, переважно, увечері іши на Форум.
Більшість римлян мали за звичай купатися хоча б один раз у публічних лазнях. Лазні були окремими для чоловіків і жінок. Лазні для жінок були меншими за чоловічі, не мали "фріґідаріум" (холодної зали) чи "палєстри" (місця для фізичних вправлянь).
Різні типи розваг на відкритому повітрі і в закритих приміщеннях були безкоштовними. Натовпи збиралися коло Колізею для боїв гладіаторів (меченосців), боротьби чоловіків, боротьби чоловіків із дикими звірями. Чірко Максимус використовувалося для змагання у перегонах колісниць.
Життя за містом було повільним, але з багатьма місцевими святкуваннями і громадсь`кими подіями. Рибалили, займалися мисливством і перегонами.
Раби мучилися на полях, збагачуючи своїх хазяїв.
День закінчувався їжею, що залишалася з полудня.
Переклад, адаптація та доповнення з італійської мови - Івана Петришина
[
[
[
[
[
[
США, 15.1.2022