Жахлива звичка американців
з рубрики / циклу «Роздуми»
За даними, які я знайшов у Мережі, американці викидають 150 тисяч тонн усіляких продуктів на день. І це не вигадка і не наклеп - я особисто ПОСТІЙНО бачу в смітниках нашого апартмент-комплексу купи різної їжі. А фото, яке над цим текстом, я зробив зовсім недалеко від місця нашого проживання. Навіщо і чому хтось викинув мішок хліба на газон – не знаю! З жиру, гади, дуріють! .gif "{#}")
То чому ж американці так зневажливо ставляться до продуктів? Моя думка: це неймовірно розбещена їжею нація! Їдять у США скрізь, їдять багато і, відповідно, масово страждають на ожиріння. Останній раз у США були проблеми з їжею під час Великої депресії на початку 20 століття. З того часу нічого подібного більше не було. У сім'ях та школах не вчать дітей берегти їжу. Більше того, вчитель або батько ніколи не зробить зауваження дитині, бачачи, як та, трохи надкусивши шматок піци, відразу ж кидає його в сміттєвий бак. Цікаво й те, що викидають їжу і не особливо заможні верстви населення. І я абсолютно не можу цього зрозуміти! Адже, якщо у тебе низький дохід, то ти просто мусиш рахувати кожен шматок. Та цього немає! Причина в тому, що рахувати шматки не потрібно - для тих, кому не вистачає грошей або фудстемпів (продуктові талони для незаможних), існують фудбанки та інші місця, де вони можуть затоваритися різними продуктами. А на самому першому фото ви бачите продукти, які хтось з таких "бідолашних" виставив до сміттєвого бака - вони йому просто не потрібні, тому що їх навалом у його коморі.
Розповім історію, яка мене просто вирубила. Якось ми з дружиною робили продуктовий шопінг та опинилися біля відділу, де печуть піцу. На моїх очах хлопець-працівник зняв велику піцу з вітрини і... холоднокровно відправив її в сміттєвий бак! Я ніколи до того такого не бачив. Тепла, гарна піца великого розміру пішла у бак з відходами! Я не витримав і вирішив доповісти про неподобство менеджерці, котру побачив у торговому залі. Дівчина, улесливо усміхаючись (ПРОТОКОЛЬНА посмішка всіх працівників будь-якого американського сервісу), доповіла мені, що "НЕПОДОБСТВО", котре обурило мене - ПРАВИЛО, за яким піца, котра простояла певну кількість годин на вітрині, має бути знищена. Працівник вчинив абсолютно правильно і все гаразд.
- Так, але ж ця піца абсолютно їстівна! Навіщо ж її знищувати – віддайте комусь із ваших працівників.
У відповідь, продовжуючи мило посміхатися, менеджерка сказала:
- Якщо хтось отруїться простроченою їжею, то можливий судовий позов з боку постраждалого. Навіть, якщо він добровільно взяв таку їжу. Хазяїну в рази простіше і ДЕШЕВШЕ знищити такий товар, ніж платити "жертві" величезну компенсацію.
Ось воно що - все, як виявилося, упирається в суто МАТЕРІАЛЬНИЙ інтерес господаря. У США подібних речей – мільйони! Гроші, так чи інакше, визначають практично всі думки та дії американців. Кожен крок – гроші! Тому й відбуваються абсурдні, з погляду колишнього совка, речі. Ну, і, як один із результатів всього цього – 150 тисяч тонн їжі, що відправляються ЩОДЕННО в американські сміттєві баки!
Скажу вам, панове, прямо: я звик в Америці до багато чого, але до дикого марнотратства переважної більшості американців звикнути так і не зміг! Мене мало не з пелюшок вчили дбайливо ставитись до їжі. Цьому ж мене навчали і у школі. Я постійно бачив у місцях радянського громадського харчування плакати: "Бережіть хліб, він - усьому голова!" Я ніколи не голодував у своєму житті, але мої батьки багато розповідали мені про недоїдання у період Другої світової війни та у післявоєнний період. Можливо, саме тому в моїх генах - дбайливість і навіть жадібність щодо продуктів. Особисто я, ніде і ніколи не набираю в тарілку більше, ніж можу з'їсти. Саме тому мити посуд після мене легко. .gif "{#}")
Ясна річ, що, як то кажуть, зі своїм статутом у чужий монастир не лізуть. Але все-таки, коли я бачу купи продуктів в усіх американських сміттєвих баках, я закипаю і довго не можу заспокоїтися! У СРСР було багато негативного. Я завжди вважав себе антирадянщиком, але мушу визнати, що ставлення до продуктів у Совці було правильним. .gif "{#}")
Рочестер, Нью-Йорк, США, 17.04.24 р..
