Націоналізм сьогодні

Українська національна ідея формувалося протягом довгого історичного досвіду нашої території і її провідним гаслом виступало здобуття соборності та незалежності. Та за здобуттям останнього, український націоналізм змінюється - ідейна база та цінності залишаються недоторканні, а сама поширеність зменшується, у зв’язку вже зі смертю існуючих героїв, які і досягли заповітної самостійності, та не народження нових в умовах втрати актуальності здобуття держави для бездержавного народу. Головна причина нещасть нашої нації-брак націоналізму серед широкого загалу, як казав Микола Міхновський.

Тобто сучасна українська національна ідея живе у головах молодих людей, що заповнені героїчною історичною спадщиною. Нині гостро випливає необхідність мати холодний розум та відкриті  очі з об’єктивним поглядом на сучасну політичну ситуацію та розумінням нагальності боротьби вже не за державу, а за національно свідомий народ. Одні герої здобули незалежність, а інші її повинні втримати.

Першим спалахом боротьби в умовах незалежної держави можна вважати революцію 2004 року, що помаранчевим кольором заполонила територію завжди незалежного острова України – майдану. Чітко сформульована ціль – визнання не легітимності обрання Януковича та займання посади очільника країни паном Ющенко. Знаючи, передумови, хід даної події ми знаємо і результат – перемога народу. 9 років позаду на календарі видніється уже 2013 рік і українська революція набирає нових обертів під приводом призупинення урядом євроінтеграції та з вимогою покарання, у вигляді відставки Азарова та імпічмента Януковича. Нова революція в основному базується не на політичних силах, а на загальнонаціональній любові до батьківщини. Червоно-чорні стяги замість помаранчевих та вигуки Слава Україні-Героям Слава замість Ющенко-ТАК!

В сьогоднішніх повстанських діях відмічається погана скоординованість, розпливчатість вимог, невпевненість опозиції, нерішучість в діях, що призводить до поступового охолодження та відступу мас. Але народження нової загартованої нації, навіть фундаменту даного поняття у розміру декількох тисяч юнаків та дівчат є вагомішою перемогою для громадського суспільства.

Не досягнувши перемоги на даний момент, ми створюємо боротьбою, головну мету - пошук та формування нового лідера.

Лише фанатичне відношення до істинної ідеї переконання молоді, а не фальшиві погляди, що змінюється від чергового вітру так званої «громадської думки» може зробити переможним шлях здобуття незалежної держави з національно свідомим народом.

Виховання української еліти базується на чіткому усвідомленні своїх противників, на формуванні загальнонаціональних цінностей та завзяття, волі та характеру. Люди, що від початку народжені в незалежній державі повинні знати, що перед ними стоїть велике завдання, а великі справи роблять не малі, а великі люди.

Зараз настала крайня пора подумати нашій молоді над цим і не зважаючи на байдужість та стіну глухоти більшості населення, стати на перше місце своєї боротьби, свого життя.

Українська молодь повинна стати паливом для двигуна вічної революції та мотором підняття забутого вічного націоналізму.