04.02.2014 00:28
лише 18+
290
    
  9 | 9  
 © Тетяна Белімова

ПОЛЮС ЗЛА

ПОЛЮС ЗЛА
«Українська Соціялістична Радянська Республіка була проголошена 10 березня 1919 року на III Всеукраїнському з`їзді Рад у Харкові стосовно території, що знаходилася під контролем Червоної армії РСФСР. До початку 1923 року мала формальні ознаки незалежної держави, що від грудня 1920 року мала союзні відносини із РСФСР, БСРР, ЗСФРР. На час створення УСРР керівною силою в УСРР була проголошена КП(б)У, що входила на правах обласної організації до РКП(б) і спиралася на збройні сили РСЧА РСФСР»
Матеріл із «Вікіпедії», стаття «Українська Радянська Соціалістична Республіка»

Голова правління харківського облоб’єднання
«Союз ветеранів Афганістан» Володимир Рижков: «Будет создано новоє мощноє всєукраінскоє движеніе… такой
Всєукраінскій союз «Українскій фронт»»
Випуск новин ТСН, телеканал «1+1», 1 лютого 2014 року

Україна змінюється щодня! Кожний новий день зараз приносить трагічні й вражаючі своєю жорстокістю новини. Центр Києва у барикадах і шанцях, на половині території України ОДА дійсно стали народними! І дай Боже, аби ми не пережили у зв’язку із цим розчарування! Суперечки – дебати – конфлікти – наступи – команда «фас!» - постріли і гази…

Все це засвідчує глибоку кризу, яка спіткала нашу Батьківщину, кризу, яка має не лише економічний, але й світоглядний характер. Кризовий період зазвичай призводить до глибокої поляризації суперечливих явищ і процесів, хоч і присутніх раніше, але прихованих чи «приспаних» у відносно стабільній і мирній обстановці. Отже, утворюються полюси – різнополярні, протилежні, навіть ворожі одне одному. Полюс із знаком плюс, і полюс із від’ємним значенням і наповненням…

Харків уже не вперше відіграє в українській історії негативну роль. Це даність, яка не залежіть від особистого ставлення, бо історія – це лише ряд фактів, котрі, як відомо, річ уперта. Із повстанням радянської доби Харків позиціонувався як центр пролетарського руху на противагу Києву – оплоту «буржуазного націоналізму». Саме тут було створено Українську радянську республіку, що дало право Леніну розгорнути повномасштабну операцію по захопленню України (для пролетарського вождя наша Батьківщина була лише колонією, яка збунтувалася і яка, безумовно, мала бути повернутою у «лоно імперії»). Чому саме Харків? Бо це завжди було велике розвинуте місто із осередками освіти (Університет Каразіна тут було засновано навіть раніше за київський!) і культури, близьке до кордону із Росією і однозначно …проросійське.

Пройшло майже сто років… Новий виток нашої трагічної історії, яку, за твердженням Винниченка, «не можливо читати без брому», чи просте й банальне дежавю?

Перше лютого 2014 року, Харків, Палац спорту. «Приблизно шість тисяч делегатів –  представників компартії та деяких громадських організацій з’їхалися сюди, аби виразити свій протест у зв’язку із останніми подіями в Україні. Своїми символами учасники заходу обрали п’ятикутну радянську зірку і георгіївську стрічку. Одним із рішень зібрання стала ухвала про створення воєнізованого Українського фронту як протидії Євромайдану та громадянам України, які беруть участь у протестах, що відбулися у багатьох обласних центрах нашої країни та в Києві»… Вам страшно? Мені – дуже! І це не сценарій до хоррору! Це не фільм жахів і не екшен! Це наше сьогодення!

Істеричні вигуки зі сцени, набурмосені обличчя в залі, радянські пісні з гучномовців і червона зірка на сцені…

-          Бей бандерлогов!

-          Зачістім українскую землю от окупантов!

Ось ті речі, які лунали на всю країну (бо ж преса, як завжди, була присутня на таких заходах і все записала…) Чи чув колись хтось щось подібне зі сцени Євромайдану? Чи хтось із виступаючих там коли закликав когось «мочити»? Віддати злочинців під суд – так! Але «зачищати» певні території, нападати на мешканців іншої частити України – ніколи!

То що це було у Харкові? Шабаш? Шабаш… Але чому дивуватися? Якщо напередодні у Харківській раді роздавали чорні футболки із написом «Беркут» і лише за умови «одягання уніформи» запускали депутатів до сесійної зали…

І чому ж прокуратура, котра, як я почула із випуску новин телеканалу «Інтер», завела «справи» по факту кожного захоплення ОДА, нічого «не помітила» в Харкові?

І нарешті, залишається відкритим питання: хто ж замовник «банкету», який відбувся у харківському Палаці спорту? Невже повторюється сценарій 1919 року? Ляльки виконують виставу, але лялькар перебуває далеко за межами України… Лялькар, зацікавлений у відтворенні колись могутньої імперії… Лялькар чужий… А як жити із такими «маріонетками» в одній державі нам!



КИЇВ, 2 ЛЮТОГО 2014

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 16.02.2014 02:17  Марина Моренго => © 

цікаве з блогу Акуніна щодо нашої любої імперії: "На наших глазах в Украине разворачиваются драматические события, исход которых пока неясен, однако при любом повороте – выгонит ли Майдан Януковича или же Янукович задавит Майдан – ясно, что украинцы к России будут относиться хуже, наши страны отдалятся друг от друга. Ни украинская власть, ни украинский народ не простят России вмешательства (или попытки вмешательства) в свою жизнь.
Но я хочу поговорить с вами не о тяжелой ошибке, которую совершил Путин. Меня занимает глубинная причина этой ошибки. Вот зачем нам всё это: чтобы соседи непременно занимали подчиненное положение? Почему для российского режима так важно любой ценой удержать их в зоне своего политического влияния? Почему страны, отказывающиеся повиноваться Москве, немедленно становятся нашими врагами и к ним применяются жесткие санкции? Только не надо про экономические выгоды имперского статуса. Эту сателлитность оплачиваем мы, из своего бюджета - льготами и поблажками.
Совершенно из той же оперы все дипломатические дуэты с самыми отвратительными диктаторскими режимами, которые Россия упорно поддерживает и защищает от мирового сообщества.
Причина такого поведения ясна: это фантомные боли имперского сознания, жалкие попытки собрать ошметки былого советского величия. Только ведь ни черта у наших правителей не выйдет кроме ущерба для российской экономики и репутации. Никакой империи они не восстановят."

 16.02.2014 02:16  Марина Моренго => © 

Так, справді. коли дивишся новини, то просто неможливо повірити, що це все насправді. Це - не кіно. тітушки, політики, що закликають бити народ, розтрощення майна і людських доль.але я залишаюсь впевнена, що мирна акція не дасть результату. тільки агресивні дії. а на такі я не готова і свою родину не пущу.

 04.02.2014 16:38  © ... => Світлана Нестерівська 

Ви знаєте, щось я теж схиляюся до такого "сценарію"!!! Коли волають "ми хатім под Путіна" - згодна здати гроші на квиток у один кінець і сказати "щаслівого путі!"...
А коли кажуть, що Янукович "акуратний, чістоплотний і божествєнний", то хочеться попросити довідку від психіатра!

 04.02.2014 12:37  Ірина Червінська-Ман... => © 

Хочу вірити, що Росія вдавиться, намагаючись ковтнути Україну. Не ті часи. тоді розруха була, Перша світова, потім революція - не встигли очухатись від одного - уже інша біда прийшла. Тепер усе зовсім по-іншому. Тоді україну витоптали, люди між собою воювали у трьох різних таборах, а тепер свторення другого табору протистояння - це тільки видимість, для картинки. Варто буде рушити великій кількості активістів рушити до Харкова - допа-гепа втечуть. аж куритись буде за ними, бо й харків"яни теж частково приєднаються. Так що вдавиться )))

 04.02.2014 11:41  Ігор Рубцов => © 

Я своїм розумом не можу осягнути харківський феномен. Зачистити Україну від окупантів по-харківськи, це означає зачистити її від українців. Це дивне місто, у якому я років20 тому зустрів жебрака під великим храмом з обличчам, спотвореним судомою, однією рукою. Він простягав єдину здорову руку і один з моїх супутників поклав у ту руку якусь купюру, а я щось запитав і отой "безнадійно хворий" показав жестами, що вдома чекають голодні аж троє маленьких діточок. Не повірив я йому, жостокосердий. Ну, не вірю я тим типам, які жебрають під церквами. А десь за півгодини ми зустріли нашого "інваліда" у кав`ярні у компанії з таким самим товаришем по нещастю. Вони весело обговорювали свої професійні справи. Лице - нормальне, руки - цілі. Зустрівшись з нами поглядом, він звів плечима, мовляв, кожен крутиться, як може і замовив собі обід, якого не могли собі дозволити ми. Ось він - великий і прекрасний Харків, у якому живуть фальшиві жебраки і покидьки, зачищаючи кишені своїх виборців, користуючись послугами власних вертольотів, розкошуючи по "малинах" і повчаючи життю з телеекранів. І їм вірять. Я лишаю твоє питання без відповіді. Ми, справді, живемо в одній державі з маріонетками, якими керують... такі ж самі маріонетки, від котрих ниточки тягнуться за кремлівські стіни у Москву. І, хоч та "солодка парочка допа і гепа" вважають себе володарями планети на ім`я Харків і Харківська область, вони теж, до певного часу, виконавці, а не режисери спектаклю. Не виключено, що погані ляльки колись стануть непотрібними своїм ляльководам. Об них витеруть ноги інші залежні, позбавлені власного інтелектуального ресурсу особи. А доки харків`яни... Ні, треба інакше сказати: доки піпли хавають, нам червоніти від сорому за, начебто, українців, готових без торгів передати себе у власність народу із сумнівно-слов`янським походженням.

 04.02.2014 04:06  Ганна Коназюк 

Таню, як завжди, порушила всі актуальні питання сьогодення. Знаєш, я теж боюсь - неадеквати мене завжди лякали, вони непередбачувані. Але одне радує, що вони бояться у сто разів більше нас і небезпідставно, я в це вірю, недаремно ж так нервово закопошилися.

 03.02.2014 19:20  Світлана Рачинська => © 

Важко... І страшно...
Обгрунтована і сильна стаття. Лялькар покладається на певних клоунів, які вважають , що вони іллюзіоністи, а їхні дешеві трюки - чудеса. Слава Богу, що дурнів у нас в країні менше, значно менше...

 03.02.2014 19:18  Деркач Олександр => © 

то моральні уроди які з напьорсточників, рекітерів, торгвців наркотиками стали типу "державними мужами" і свій електорат розводять як лохів лицемірною риторикою

 03.02.2014 18:45  Суворий => © 

Зацитую Сергія Лещенка, як уніфікований та професійний аналіз-відповідь на всі поставлені питання: "Багатьох налякала сходка регіоналів у Харкові. А мене вона радує. Тому що це - ознака, що Януковича зливає його ж команда. Сходка у Харкові - це боротьба за його спадок. Добкін і Кернес вважають Януковича використаним матерілом, час якого минув, і закладають підвалини для нової партії на базі уламків Партії регіонів. ПР сьогодні тримається лише на страху та не має шансів на існування після відходу Януковича від влади. Парадоксально, але найбільше турбуватися через сходку Добкіна та Кернеса мають Ахметов з Колесніковим, тому що новий проект буде забирати голоси в донецьких. Те, що партію починають створювати вже зараз, означає, що наступні парламентські вибори будуть достроковими. А ця партія Добкіна та Кернеса буде головним бенефіціаром підтримки Росії - і за їх списком спробує проповзти до парламенту Медведчук."

 03.02.2014 18:43  Олена Вишневська 

Сильна стаття! Все правильно і про лялькара і маріонетки... Як це назвати? Який діагноз підібрати? Навіть не знаю. Боюся тільки, що це не виліковне((( Доки не зникнуть ці пережитки совкового минулого з голів маріонеток, вірніше самі маріонетки: от вам квиток на поїзд в напрямку, в якому ви хочете жити - і вперед. Але зауважте, що вас там ніхто не чекає з відкритими обіймами... Хіба ж вони про це думають, коли зі радянські зорі засліпили їм все на світі?!