ПОЛЮС ЗЛА
Матеріл із «Вікіпедії», стаття «Українська Радянська Соціалістична Республіка»
Голова правління харківського облоб’єднання
«Союз ветеранів Афганістан» Володимир Рижков: «Будет создано новоє мощноє всєукраінскоє движеніе… такой
Всєукраінскій союз «Українскій фронт»»
Випуск новин ТСН, телеканал «1+1», 1 лютого 2014 року
Україна змінюється щодня! Кожний новий день зараз приносить трагічні й вражаючі своєю жорстокістю новини. Центр Києва у барикадах і шанцях, на половині території України ОДА дійсно стали народними! І дай Боже, аби ми не пережили у зв’язку із цим розчарування! Суперечки – дебати – конфлікти – наступи – команда «фас!» - постріли і гази…
Все це засвідчує глибоку кризу, яка спіткала нашу Батьківщину, кризу, яка має не лише економічний, але й світоглядний характер. Кризовий період зазвичай призводить до глибокої поляризації суперечливих явищ і процесів, хоч і присутніх раніше, але прихованих чи «приспаних» у відносно стабільній і мирній обстановці. Отже, утворюються полюси – різнополярні, протилежні, навіть ворожі одне одному. Полюс із знаком плюс, і полюс із від’ємним значенням і наповненням…
Харків уже не вперше відіграє в українській історії негативну роль. Це даність, яка не залежіть від особистого ставлення, бо історія – це лише ряд фактів, котрі, як відомо, річ уперта. Із повстанням радянської доби Харків позиціонувався як центр пролетарського руху на противагу Києву – оплоту «буржуазного націоналізму». Саме тут було створено Українську радянську республіку, що дало право Леніну розгорнути повномасштабну операцію по захопленню України (для пролетарського вождя наша Батьківщина була лише колонією, яка збунтувалася і яка, безумовно, мала бути повернутою у «лоно імперії»). Чому саме Харків? Бо це завжди було велике розвинуте місто із осередками освіти (Університет Каразіна тут було засновано навіть раніше за київський!) і культури, близьке до кордону із Росією і однозначно …проросійське.
Пройшло майже сто років… Новий виток нашої трагічної історії, яку, за твердженням Винниченка, «не можливо читати без брому», чи просте й банальне дежавю?
Перше лютого 2014 року, Харків, Палац спорту. «Приблизно шість тисяч делегатів – представників компартії та деяких громадських організацій з’їхалися сюди, аби виразити свій протест у зв’язку із останніми подіями в Україні. Своїми символами учасники заходу обрали п’ятикутну радянську зірку і георгіївську стрічку. Одним із рішень зібрання стала ухвала про створення воєнізованого Українського фронту як протидії Євромайдану та громадянам України, які беруть участь у протестах, що відбулися у багатьох обласних центрах нашої країни та в Києві»… Вам страшно? Мені – дуже! І це не сценарій до хоррору! Це не фільм жахів і не екшен! Це наше сьогодення!
Істеричні вигуки зі сцени, набурмосені обличчя в залі, радянські пісні з гучномовців і червона зірка на сцені…
- Бей бандерлогов!
- Зачістім українскую землю от окупантов!
Ось ті речі, які лунали на всю країну (бо ж преса, як завжди, була присутня на таких заходах і все записала…) Чи чув колись хтось щось подібне зі сцени Євромайдану? Чи хтось із виступаючих там коли закликав когось «мочити»? Віддати злочинців під суд – так! Але «зачищати» певні території, нападати на мешканців іншої частити України – ніколи!
То що це було у Харкові? Шабаш? Шабаш… Але чому дивуватися? Якщо напередодні у Харківській раді роздавали чорні футболки із написом «Беркут» і лише за умови «одягання уніформи» запускали депутатів до сесійної зали…
І чому ж прокуратура, котра, як я почула із випуску новин телеканалу «Інтер», завела «справи» по факту кожного захоплення ОДА, нічого «не помітила» в Харкові?
І нарешті, залишається відкритим питання: хто ж замовник «банкету», який відбувся у харківському Палаці спорту? Невже повторюється сценарій 1919 року? Ляльки виконують виставу, але лялькар перебуває далеко за межами України… Лялькар, зацікавлений у відтворенні колись могутньої імперії… Лялькар чужий… А як жити із такими «маріонетками» в одній державі нам!
КИЇВ, 2 ЛЮТОГО 2014
