11.02.2014 18:06
для всіх
365
    
  4 | 5  
 © Суворий

Вибір вождя

Вибір вождя

(замальовка щодо пакту Молотова-Ріббентропа)

Угода про ненапад між Німеччиною та Радянським Союзом, або Пакт Молотова — Ріббентропа (нім. Deutsch-sowjetischer Nichtangriffspakt; рос. Договор о ненападении между Германией и Советским Союзом[1]) — розрахована на 10 років міждержавна угода, підписана в перші години 24 серпня 1939 року (у документі зазначена дата 23 серпня)[2] у Москві міністром закордонних справ Німеччини Йоахимом фон Ріббентропом та Головою Ради народних комісарів, народним комісаром закордонних справ СРСР В`ячеславом Молотовим у присутності посла Німеччини Вернера фон дер Шуленбурга та члена Політбюро ЦК ВКП(б), секретаря ЦК ВКП(б), члена Виконавчого комітету Комінтерну Йосипа Сталіна.

Наприкінці серпня 1939 року Йосип Віссаріонович Сталін сидів у себе в кабінеті в зручному великому шкіряному кріслі і палив улюблену люльку. Клубні диму повільно танули перед його очима, а сам погляд губився в просторі та часі. Вождь думав. Це був саме той момент, коли навіть улюблений чай з лимоном, не відволікав його уваги. Схолола склянка самотньо стояла на краю міцного дубового столу. Вождь думав, мружився і не видавався таким самовпевненим, як завжди. Настінний годинник відстукував в такт серця, кров пульсувала в скронях.

Сталін обирав. Обирав між пропозицією англійських  та французьких дипломатів  за погодженням з урядами їх країн про колективну участь в протидії німецькій агресії та між підписанням пакту миру з самою Німеччиною, яка гарантувала участь в новому розподілі світу. В цей момент йому було точно відомо, що Гітлер готовий розпочати окупацію Польщі вже за кілька днів і він навіть отримав  пропозицію невеликий шматок приєднати до СРСР. Знав він і про те, що антигітлерівська коаліція на чолі з Британією, відразу оголосить війну, справжню війну в яку відразу втягнеться багато країн. Цей ультиматум звучав неодноразово офіційно.

Йосип Віссаріонович закашлявся.  Знову почав розмішувати цукор, який уже давно розчинився без сліду. Підсипав ще ложечку. Поглядом пробігся по чистенькому плафоні настільної лампи.

Очільника Німеччини сковував страх розпочинати війну відразу на кілька фронтів. Цей урок першої світової Адольф Гітлер засвоїв добре і намагався заручитися підтримкою лідера могутнього СРСР, щоб знову не потрапити в пастку. Тому Сталін був певний: якщо пакту не буде – не буде війни. Або принаймні вона перенесеться на невизначений термін.

Можливо якби він знав, в якому жалюгідному стані знаходиться його армія, особливо після останніх зачисток офіцерського складу, яку особисто вважав вчасною, напевно тоді він не вагався. Але оточивши себе людьми, які звикли говорити йому речі, як вождь хотів почути, Сталін позбавив себе можливості оперувати об’єктивною інформацією. Натомність, йому все більше і більше починала подобатись ідея майбутньої бійки. Зрештою вона чудово впліталась в ленінську концепцію світової революції та поширенню ідей марксизму-ленінізму на захід Європи.

За вікном буяв серпень. На вулиці стояла неймовірна спека, але кремлівські кабінети були прохолодні. Можна було навіть прихопити необачно застуду. Йосип Віссаріонович поправив кітель.

Вступ до антигітлерівської коаліції створював довкола Німеччини потужне кільце. Погляд вождя зупинився на карті світу, що висіла на стіні. Він пройшовся з півночі від Фінляндії вздовж Прибалтики аж до Західної України та Карпат. Чи зможе СРСР колись розпалити вогонь пролетарських революцій? Це безумовно зруйнує імідж миролюбної країни в очах світової спільноти. Але якщо розглянути цю витівку Гітлера, як привід, то з`являється можливість хоча б отримати доступ до північних морів та окреслити більш чітку прикордонну лінію на сході.

Сталін усвідомлював, що майбутній пакт викличе ескалацію військового конфлікту по всій Європі. Він відчував, що коли щурі будуть нищити один одного, послаблюючись, це дасть змогу втрутитись й собі в майбутньому під виглядом наведення ладу. Він захопився і вже не рахував жертв. Для нього це було природно.

Питання миру чи війни повністю знаходилось в його руках. Навіть для лідера такого масштабу це було нове відчуття. Лаври Олександра Македонського  йому більше личили ніж тому маленькому істеричному карлику.

Годинник відбив дванадцяту. Телефон стиха дзенькнув. Йосип Віссаріонович підняв слухавку і почув стурбований голос Молотова.

На наступний день літак міністра іноземних справ Німеччини Йоахима фон Ріббентропа приземлився в аеропорту. Його зустрічали, як поважного гостя. Вождь зробив свій вибір: він обрав війну.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 12.02.2014 09:44  Дявяносто Девятьи Девять по ... => © 

Кто его знает, что влияет на такие решения таких людей: геополитические игры, историческая логика, личные амбиции, уловки дьявола или Божий промысел, а может всё дело в банальной простате которая не давала ему спать.

 12.02.2014 09:21  Тетяна Белімова => © 

Цілком зрозуміло, чому виникла ця історична реконструкція. Так буває в історії якогось народу, що його доля й майбутнє залежить від рішення однієї людини. Зараз в Україні теж такий переломний момент і людина, наділена абсолютною владою, має не лише правильно поставити кому у складному реченні, а й взяти на себе відповідальність за долю нації. Будемо сподіватися, що їй вистачить сірої речовини принаймні не втнути чогось невідворотно жахливого!
Нагадав ваш твір чогось романи Солдженіцина, який досить детально описував побут і звички тирана. Стало страшно. Людина, руки якої були по лікті у крові, і раптом така... така земна й доступна. Ніби звийчайна й пересічна!

 11.02.2014 19:45  Ганна Коназюк 

Цікаво... Склалось враження, що це уривок з історичного роману. Автор вдало змальовує малі деталі твору, які здаються другорядними, але це лише здається, бо завдяки їм твір набуває довершеності, характеру і створює ідеальну художню картину. Тому окрім чудового пізнавального змісту ні в якому разі поза увагою не залишаться "чай з лимоном","велике шкіряне крісло", "цукор, який уже давно розчинився", "чистенький плафон настільної лампи" тощо... А прохолоду кремлівських кабінетів аж я відчула...))) Сподобалось.

 11.02.2014 18:16  Світлана Рачинська => © 

Пізнавально... Ніколи не захоплювалась історією СРСР, а тут чи подано в зрозумілому світлі, чи що?... Цікаво. Художньо, навіть якось... Абзац з карликом - усміхнув, чомусь? Історична публіцистика, це Ваше!