Комуністична партія: бренд який не продається?

В сучасному світі комуністична партія і її ідеологія є повністю скомпрометовані в очах населення тих країн, які подолавши монополію цієї структури на всі сторони життя зуміли зробити значний крок вперед в плані своєї еволюції, розвитку та захисту власних прав та свобод. Проте в Україні та Росії цей збанкрутілий радянський бренд  зумів вижити. Насправді це дивно, бо за цим брендом тягнеться цілий шлеф негативу починаючи від кривавих подій зумовлених жовтневим переворотом 1917 року, практично неперервними тотальними чистками та голодоморами, які знищили і скалічили мільйони людей.  Комуністична партія з самого початку свого злету методично ліквідовувала всіх ідеологічних ворогів і потім почала пожирати сама себе. Була неприємна сторінка пов’язана з безпорадністю в війні з фашистською Німеччиною та тими засобами, якими в решті решт ця війна була виграна. Жахають також події, які мали місце в окупованих сателітах в Східній та Центральній Європі, особливо жорсткі комуністичні режими в Румунії та НДР. Війна в Афганістані, Чорнобиль  та розвал найбільшого об’єднання країн в історії (так зване СРСР) мав би поставити крапку в свідомості пересічних людей і прирівняти Компартію до чорних брендів людства: Третій рейх, Аль Капоне, Джек Різник тощо… Є неймовірним, що цей кривавий мегабренд  в даний час навіть представлений у українському парламенті і залишається впливовою політичною силою, яка своєю невеликою чисельністю спритно вбиває кіл між Україною та Європою, та заохочує до зближення з далекою від ідеалу Росією, з якою окрім трагічної історії та подібної мови, ми нічого спільного не маємо.

Насправді власного позитивного іміджу  комуністична партія дійсно не має, але він формується на основі інших трьох позитивних брендів, які вона свого часу привласнила.

1. Володимир Ленін. Хто б що не говорив, але Ленін є іконою комуністичної партії, який спритно використовував  можливості, що підвертались під руку, був достатньо освіченим, щоб створити ідеологічну платформу на всі випадки життя (від спілки чистих тарілок до польотів в космос), був жорстоким до контрреволюціонерів, що не приховувалось навіть в радянських фільмах, будував державу своєї мрії і, зрештою, занадто швидко помер, щоб однозначно ввійти в історію як кривавий тиран. Безліч пам’ятників і бюстиків Леніну, що залишилися по країні,  продовжують життя першого бренду, діючи найбільш ефективно особливо тоді, коли йому відбивають голову або звалюють з постаменту. 

2. Велика Перемога. Фундаментальним брендом компартії була і залишається приватизована нею перемога у Великій Вітчизняній війні. Не дивлячись на ті помилки і прорахунки, які були допущені її чільниками, а саме знищення цвіту нації напередодні конфлікту, спільна з Німеччиною дипломатія та розподіл світу, спроба окупувати Фінляндію, яка продемонструвала слабкість СРСР перед  хижаком Гітлером. Велика перемога затьмарила все, за що народ заплатив мільйонами життів, і виправдала та навіть дозволила твердити про абсолютну правильність того, що було зроблено напередодні та під час війни. Всі ці позитивні трактування стало наслідком відомого: Переможців не судять.

3. 70-ті (епоха застою). Брежнівське десятиліття, іменоване пізніше як епоха застою, є третім позитивним брендом комуністичної партії. Період коли нічого не відбувалося, хліб був по 7 коп., а кефір по 10, держава будувала житло, була можливість підзаробити десь в Сибіру на будівництвах газо чи нафтопроводів, по яких перші потоки енергоресурсів вже починали текти на Захід.  2-3 рази на рік влаштовувались паради з кумачами і люди відчули, що добробут зростає і на деякий час отримали впевненість в своєму майбутньому. Це відчуття щастя багатьох людей тепер уже старшого покоління переслідує досі. Бо саме з кінця 70-х, що символічно співпав з початком війни в Афганістані, більше говорити саме про колективне відчуття щастя, не доводилось. Насправді саме це десятиліття ввело країну в те круте піке, штурвал якої дідки з ЦК партії, зрозумівши свою безпорадність, віддали молодому Горбачову. Віддали, коли вже було запізно… Країна пройшла точку неповернення і вже жила на апараті штучного дихання, аж поки не померла.

Сучасна комуністична партія нічого спільного не має ні з робітниками, ні з селянами і не фінансується з їх внесків, а навпаки доплачує в період передвиборчої компанії. Залишається загадкою, хто саме приватизував цей бренд, але точно можна сказати, що він потужно працює на чиюсь користь за рахунок отого ефемерного відчуття щастя і гордості за те, чого варто соромитись або дякувати, але лише тим, хто насправді цього заслужив – народу.