Лише тобі
Низький уклін і браво,
Я здивована...
Ти у лахмітті на олімпі чистоти,
Свята і чиста серед непрокажених
Сліпих і вічних бетонованих, німих.
Як падав вождь, Ти навіть не здригнулась,
Ти сприйняла покару як дари,
Лиш як заплакали сини, то стрепенулась,
Бо найсвятіше брали на парі.
І не розплатою ти мариш у темниці,
І не палати бачиш уві сні,
Тобі б лише вода була в криниці,
І хліб щоденний в хаті на столі.
Тобі б цвісти, так пуп’янки обрізують,
Тобі б співать, так голос продали,
Сини і дочки гинуть непочутими,
Бо глухоту за безцінь подали
Свята і чиста, горда, непокорена,
Байдуже, що над серцем завис ніж,
Хай ворог завжди буде насторожений,
Бо ще спокутає безвинність твоїх сліз
2013
