Ліричний голос української Кліо
передмова до роману "Вільний світ"
Тетяна Белімова – двічі «коронована» письменниця. У 2013 році її дебютний роман «Київ.ua» здобув третю премію «Коронації слова», привернувши увагу читачів щирістю і драматизмом розповіді, глибиною розуміння людського серця, яскравими характерами. Уже цього року рукопис нового твору «Вільний світ» був високо оцінений журі, й авторка отримала золоту винагороду конкурсу.
«Було три сестри…» – так по-казковому починається «Вільний світ», але він не обіцяє нам ані пригод богатирів, ані зустрічей із фантастичними істотами, ані весілля у фіналі. Герої роману живуть не в зачаклованому лісі чи царстві морському, а в Україні ХХ століття, в часи воєнного лихоліття, яке готує люті випробування кожному з них. Роман-обрис Тетяни Белімової – про національну історію, яку, за відомим висловом Володимира Винниченка, не можна читати без брому. Письменниця підхопила традицію Олександра Довженка, Михайла Стельмаха, Івана Багряного, Уласа Самчука, Марії Матіос та Оксани Забужко, розгорнувши власну візію «України в огні».
«Вільний світ» – це сімейна сага, де в центрі уваги – дві звичайні українські родини. Одна – з Труханового острова в Києві, інша – з мальовничого села Княжа Криниця. Люблячі і працьовиті батьки, їхні розумні і вродливі діти… Однак жодним рядком історія не нагадує омріяну шевченківську ідилію з вишневими садками й солов’їними гаями. Перед нами – складний візерунок із багатьох людських доль. Звивисті стежки водитимуть героїв просторами України, Німеччини і навіть далекої та екзотичної Австралії. Доля матері, яка втратила кохану дитину. Доля дружини ворога народу. Доля сироти, батька якого забрав голод 33-го. Доля дівчини, яка не дочекалася коханого з війни і яка вже не зазнає жіночого щастя. Доля киян в окупованому і зруйнованому місті. Доля військовополоненого, який будь-що-будь намагається вижити в таборі. Доля остарбайтера в німецькому Айгаху. Доля емігранта, що, мов листочок із гілки, відірвався від дерева роду… Авторка вперто допитується у світу: чому українцям у ХХ столітті суджено бути рабами, а не господарями на своїй землі? Чи можлива свобода в заґратованому світі? І де він – той кращий світ: може, за залізною завісою або навіть за океаном? Що дасть волю нашим героям – тяжка праця, палке кохання чи тихе сімейне щастя? І чим тоді стане для людини її нація – прокляттям чи джерелом внутрішньої сили й здатності опиратися ворожим обставинам?
«Вільний світ» – це глибоко ліричний роман про історію, де правда життя вимірюється не сухою цифрою, а білими трикутничками фронтових листів, потьмянілими фотографіями, відчайдушними материнськими молитвами, загадковими пророцтвами й віщими снами, куди приходять померлі, щоб розрадити і зцілити душу, застерегти й оборонити. Роман складався за родинними переказами, дбайливо збереженими сімейними історіями і свідченнями. «Вільний світ» - це роман-пам`ять, яка буває гіркою, болючою і просвітлено-ніжною. Ми побачимо українську людину то цяткою на березі вічної ріки часу, то великим планом – у її стійкості, мужності, прив’язаності до рідної землі. Тетяна Белімова вміє уважно слухати своїх героїв, відчувати їхню правду, оживляти голоси минулого, щоб донести до нас, читачів, просту і зрозумілу життєву мудрість: свобода людини живе в її серці.
.gif "{#}")
талановита письменниця і чудова жінка - щира,привітна, добра............ хіба її герої можуть не оживати з чорнил аркушів?Звісно що ні, бо в кожного з них Таня вдихає життя і душу!