Метеликовий сон
на межі сну і яву
Від поцілунків –
Заметіль!
Метеликовий
Сон…
І почуттів
То шквал,
То штиль –
діндондіндондіндон!
Твої вуста…
Вже я не та…
Кохання?
Унісон?
Це губ кармін,
На споді ж – плин,
Дін-Дон? Дін-Дон! Дін-Дон…
Спинися мить!
А день летить…
Він – кельнер?
Чи гарсон?
Чому ж
Кохання
Знов п’янить?
дін – дон – дін – дон – дін – дон…
Київ, 29 листопада 2014 року