Від паперової до електронної книжки через терні до зірок
бесіди з автором-книголюбом
Цей текст не для запальної дискусії між противниками та поборниками, яка сама по собі не має жодного сенсу. Але багато тез з попередньої статті видались на стільки кумедно і детально обгрунтованими з точки зору досвіду автора, що захотілось поділитися баченням з іншої дзвінниці.
Книголюб: Визнайте, що надрукувати паперову книжку більш престижно ніж десь «бовтатись» в Інтернеті з електронною.
Абсолютно погоджуюсь. Якщо представники видань звернулись до Вас, ознайомившись з Вашим творінням, з пропозицією надрукувати повноцінну паперову книжку, яка потрапить в книгарні навіть незначним накладом – це беззаперечно успіх для будь-якого автора. Успіх, якого треба заслужити, або бути, принаймні, родичем знатної особи, яка здатна посприяти швидкому розквіту Вашого таланту. Але якщо автор для цього збирав власні кошти на протязі довгого часу заради кількох сотень екземплярів, є великий сумнів у мудрості цього вчинку. Ці кілька сотень примірників в кращому випадку потраплять в руки вузького кола його знайомих чи друзів і в більшості з них будуть роками припадати пилом десь на поличках вдома. Ані комерційного зиску, ані популярності такий вчинок автору не додасть.
Книголюб: Але ж в Інтернеті стільки спокус, які миттю відволічуть читача від читання моєї електронної книжки.
Погоджуюсь. Спокус аж надто багато, але ж якщо написано справді дуже «класно» та прийшла до смаку то читач повернеться. З іншого боку, доки ті кілька сотень паперових книжечок припадають пилом на поличках друзів, Вашу електронну збірку можуть відкрити сотні і тисячі невідомих Вам людей. Чи це не успіх для автора, що прагне визнання? Можу запевнити, що в доінтернетну епоху мені доводилось читати книги, які я навіть не запам`ятав і лише тому, що не мав вибору (доступу до спокус). Але чи це добре? Марна трата часу, а інколи й грошей.
Книголюб: Тим не менш друкована книжка – це значно краще ніж літературний сайт, де все шкереберть. Автори виштовхують один одного з головної сторінки.
Не коректно порівнювати книжку і інтернет-сайт. Якщо Вам приваблива аналогія, то веб-сайт більше нагадує газету чи журнал. Кожен наступний номер, зберігаючи тематику, змінює контент і (частково) авторський склад. І знову ж таки на відміну від паперової газети всі автори лише в виграші, де в їх твори не загортають воблу і вони не висять на гвіздочку в сільських туалетах, а всі номери легко доступні в архівах на тому ж сайті. Їх продовжуватимуть читати ще не один рік все нові й нові читачі завдяки пошуковим машинам, що огортають сторінки веб-ресурсів міцними обіймами пошукової логістики.
Книголюб: На сторінках літературних інтернет-сайтів безліч безграмотних текстів, як по суті так і за оформленням. З паперовими книгами такого не буває.
Паперова книжка – це в великій мірі комерційний проект. За додатковий комфорт Вас змусять заплатити. З іншого боку, Ви завжди можете відшукати серед десятків тематичних сайтів той, де найкраще вирішують завдання боротьби з несмаком та бездарністю, що прагне вразити світ кількістю творів. Або ж зосередьтесь на улюблених авторах. Хіба ми не так чинили в паперовому минулому, коли захоплювались виключно Конан Дойлем та Агатою Крісті.
Книголюб: Я намагався друкуватись на кількох сайтах і у мене не скрізь вийшло.
Найчастіше причина полягає в тому, що деякі водії намагаються вивчити панель керування автомобіля вперше побачивши сам автомобіль. Дуже часто завдання для такого водія зрушити з місця нереальне. Втім інколи грішать і розробники сайтів. Порада проста: шукайте, де Вам краще, і не опускайте рук. Старше покоління, яке збудувало БАМ, не може так просто поступитися перед формою для опублікування тексту. Саме воно найчастіше страдає від некомфортності комфортних сучасних ІТ-технологій.
Книголюб: Обговорення - це звичайно перевага над паперовими книгами. Але ж воно найчастіше таке безглузде.
Так. Прочитавши часто-густо безсенсне «гарно», «добре», «цікавий твір», «чудовий вірш», «з творчою удачею» тощо втрачаєш до відгуків інтерес, але хто Вам сказав, що на паперові твори люди реагують інакше. Звикайте до того, що читач насправді зовсім інший ніж Вам того хотілося б. Більше того, пересічний читач саме такий і здатний лише на занудне «гарно», «добре», «цікавий твір», «чудовий вірш», «з творчою удачею», а дуже часто й на незаслужений мат-перемат.
Книголюб: Ви виправдовуєте нецензурну лайку?
Ні. Лайка не подобається. Але ж вона потрапила в інтернет з нашого допаперового та паперового минулого, а не навпаки. Я знаю хороших людей, які здатні вжити міцне слівце. Багато з них полюбляють читати. Варто сприймати людей такими якими вони є, а не копією себе самого до того ж з вигаданими чеснотами. Лайка має спочатку зникнути там звідки вона прийшла в веб: з вулиці.
Книголюб: Читання он-лайн вимагає дорогих технічних засобів. В мене немає грошей. Кажуть вони ще й споживають купу електроенергії.
Скупий платить двічі. Кілька десятків книг, які має прочитати кожен, обійдуться Вам дорожче ніж цілком пристойний сучасний планшет чи пристрій для читання електронних книг. Споживання електроенергії в них мізерне. Якщо є бажання заощаджувати – заощаджуйте на живленні телевізора, а не на власній освіті. Вдосконалення пристроїв для читання відбувається чи не щодня. Останні версії багатьох виробників менш шкідливі для очей навіть при читанні в повній темряві ніж читання з освітленням звичайної паперової книги. Ось Вам і друга вигода.
Книголюб: Я не хочу читати книги порушуючи авторське право і не віддячуючи автору грошима.
За всю історію людства написано десятки тисяч книг, які варто прочитати. Багато з них знаходяться цілком в вільному доступі і ніхто не протягує свою волохату лапу з вимогою віддати щось взамін тексту. Враховуючи те, що тривалість життя українця особливо не зросла за останні років сто, стає зрозумілим, що на наш вік геніальних безкоштовних книг вистачить. Зрештою багато з того, що продається, як новинка, не варте ні часу ні грошей, що за неї просять. А хочете віддячити автору – купуйте електронні книжки он-лайн. От тільки затяті читачі у нас зазвичай заледве зволять кінці з кінцями.
Книголюб: Тобто Ви все ж заохочуєте українців НЕ купувати книги, а шукати обхідні шляхи. Хіба це правильно?
Ніхто не заохочує до порушення авторського права чи відмови від підтримки українського книговидавництва відмовою від купівлі книжок. Ми живемо в непрості часи, які невідомо коли закінчаться, і українцям варто не відкладати свою освіту і розвиток до тих часів, поки рівень ВВП сягне високих значень, коли книга стане доступна середньостатистичному читачу. Більше того, без нашого розвитку ні у ВВП, ні у держави Україна вцілому не буде жодного шансу в висококонкурентному середовищі світової економіки. Інтернет - це саме той бюджетний варіант, який має нас врятувати від деградації в умовах тотальної економії.
Книголюб: Паперову книжку можна подарувати. А як подарувати електронну?
Коли відвідую книжкові магазини, мене не покидає відчуття, що видавці лише на цьому акцентують увагу. Книга, як подарунок – це продукт постпаперової епохи. Їх дарують, але не факт, що читають. Така ж сумна доля частенько чекає і подарованих книг, виданих за власний кошт.
Книголюб: Якщо я надрукую свою електронну книжку, її будуть читати та купувати?
Відповідь на це питання заслуговує окремої розмови. Все відносне. На жаль Україна, в першу чергу економічно, не готова споживати великі тиражі книг навіть розкручених авторів-брендів. Ситуація в даний момент лише погіршується. Всі жаліються, що мало видають українських книг, і при цьому замовчують факт того, що на них просто немає попиту. Замкнуте коло ринкової економіки. Та ж сама доля і паперової книги.
Книголюб: Мені подобається тактильність книг, шурхіт сторінок, запах фарби.
Погоджуюсь. Все це збуджує якісь спогади з дитинства чи юності, повертає на рівні відчуттів в минуле. Найчастіше приємне. Але людині, яка не прочитала за життя жодної книги, нічого не скаже шурхіт сторінок тому, що не можна ностальгувати по тому, чого ти ніколи не переживав. Принаймні я вже не ностальгую за рипінням пожованих магнітофонних касет, але з задоволення би послухав вінілову пластинку замість mp3.
Розробники намагаються відтворювати на екранах «листання» віртуальних книг, вигляд сторінок, але марні їх старання. Нове покоління буде сумувати за старенькими ebook‑пристроями.
Варто усвідомити, що електронна книга – це всього лише ще один етап еволюції скрижалів Мойсея з 10 заповідями. І тільки… Попереду епоха окулярів google-glass і ще Бог зна чого.
Книголюб: Я все ж таки читатиму паперові книги. Мене не переконати.
Будь ласка. Але ті, хто використовують книги для швидкого вирішення конкретних завдань, а не лише тактильного задоволення, вже давно зрозуміли, що ПОШУК потрібного фрагменту в паперовій книзі перетворюється в пекло в порівнянні з електронною. А ПОШУК одночасний в кількох (десятках книг) – взагалі безглузда трата часу. Окрім цього елементи мультимедіа (відео, аудіо, трьохмірні зображення) все частіше вбудовують в електронні тексти і це суттєво спрощує сприйняття багатьох складних для уяви речей. Підозрюю, що про такі суто практичні речі Ви просто ще не задумувались. А варто було б.
.gif "{#}")
.gif "{#}")
