17.03.2018 05:40
для всіх
184
    
  - | -  
 © Іван Петришин

Історія Корінних Американців

ДАВНЯ ІСТОРІЯ АМЕРИКИ.

Історія США

Для тих, хто вірив у Чинґачґука, останнього із Моґікан
ЧАСТИНА 3-я.

ДАВНЯ ІСТОРІЯ АМЕРИКИ. ЧАСТИНА 3-я.

Ivan Petryshyn*Іван Петришин



INCEDO ADVERSUS TE!

BELLA INDIGENARUM

ВІЙНИ КОРІННИХ ЖИТЕЛІВ АМЕРИКИ



Багато між-індіанських війн кінчалися різаниною.

1864 р. безславна різанина біля Сенд Кріку, яка закінчилася тим, що 400 мирних чоловіків, жінок, дітей та немовлят Арапо і Чеєнн були убиті військовими силами полковника Джона Чівінґтона, 700-особовою Територіальною Міліцією Колорадо. Нажаль, чинилися звірства проти мирних поселень індіанців. У битві біля Літл Биґ Горн, 1876 р., Ґенерал Джордж Кастер і 264 військових були убиті корінними американцями племені Сіу у Монтані. Вождя Джозефа, вождя Не Перса безупину переслідувала Американська Армія уздовж 1300 миль (близько 2001 км.), аж поки їх не піймали.

У 1890 р., відбулася битва "Пораненого Коліна" (Вундид Ні), що завершилася смертю 200 беззбройниіх індіанців Сіу, після чого було вбито вождя Сидячого Бика (Ситтінґ Бул). Це й був кінець Індіанських Воїн.

а, що було до і після?



ІНДІАНСьКІ ВІЙНИ І БОЇ

Історія Індіанських Війн і Боїв починається у 1600-их роках, коли на індіанську віковічну територію прийшли англо-європейські поселенці.

У 17-ому сторіччі, основні війни проходили у Східних штатах, куди поселенці з Європи прибули найперше.

У 18-ому сторіччі, Індіанські війни проходили по усій Північній Америці.

Причиною воїн була колонізація, забрання земель індіанців або їхнє насильнецьке виселення та переселення у резервації.


ЩО БУЛО ДО ВІЙН?

Велика цивілізація так-званих "Будівників Насипів", які вибудовували витончені будівлі з ґрунту від Великих Озер аж до узбережжя Мексиканської Затоки. Земляні будівлі мали різне призначення: церемонійні центри, Храми Сонця, будинки Вождя племені, насипи (як могили в Україні). Ця культурна епоха мала назву Місісіпська культура (700 р. д.н.е.. - 1.300 р. н.е).








ЖАДАННЯ РОЗБАГАТІТИ, "ЦИВІЛІЗУЮЧИ"

Правдою є те, що Європейське загарбання велось наймогутнішими країнами- Анґлією, Францією, Голандією, Росією, Іспанією. Усі вони бажали примножити своє багатство та розширити свої території. Багато з них також мали за мету "цивілізувати" корінних американців, бо, мовляв, як це так, що вони такі відсталі та примітивні? Була у багатьох і благородна мета, продиктована Біблією: поширити між тубільців Християнство.

Правда, Біблії мало хто дотримувався, як і Заповідей, а, часто, Її розділяли на дві частини: одна, добра- для колонізаторів, друга, карницька- для покарання корінних народностей, у яких крали землю, їжу і життя. Нічого не поробиш: більш розвинені цивілізації завжди знишували менш розвинені, асимілювали їх, відкидаючи їхню культуру і цінності.

*Ну, і почали "цивілізовувати", принісши ще додатково і "цивілізовані" хвороби, яких індіанці не знали: віспу, туберкульоз, холеру, кір, грип... Не було у індіанців імунітету від цих хворіб, і почали вони втрачати величезну кількість населення. Просто - страшно: ішла ніким неоголошена і нікому ще тоді невідома добре "біологічна війна".

Індіанці були експлуатовані не тільки тим, що у них відібрали їхні споконвічні землі, але також заставляли до примусової праці, перетворювали їх на рабів, насильно заставляли їх приймати Християнство і, навіть, платити податки (на їхній споконвічній землі!)

Анґлійці облаштували 13 колоній у "Новій Анґлії" і на Північному Сході, зустрівшись з такими племенами як Паугетен і Вомпеноеґ .








ВОМПЕНОЕҐИ

Вомпеноеґи були конфедеративним плем`ям, що займалося сільським господарством, мисливством і рибальством. Вони проживали у південно-східному Масачусетсі, між Бухтою Нараґенсет на Острові Роуд (Роуд Айленд) аж до західного Мису Код (Кейп Код).

Вомпеноеґи і їхній Вождь Массосоіт, його син Метаком (Король Філіп), увійшли в історію як такі, що допомагали першим колоністам.

Вомпеноаґи розмовляли декількома спорідненими діалектами алґонквінської мови. Значення слова "вомпеноеґ" - "Люди Першої Зорі" або "Східні Люди". Їх також знали як "Вейпноки", "массоіти" і "Індіанці Філіпа".



КУЛьТУРА ВОМПЕНОАҐІВ.

Вомпеноаґи були великою конфедерацією племен і груп, що обіймала Поканокети і Мешпі. У 1500-их рoках, було багато тисяч Вомпеноаґів, але вони були дослівно викошені епідеміями винищувальних заразних хворіб, таких як кір, віспа, що привезли з собою новоприбулі. [ тоді не було санітарно-медичного нагляду, прививок і документів про щеплення не давали. їх робила безжалісно природа.]

Незважаючи на побоювання, Вомпеноеґи врятували життя прочан "Мейфлаувер" від голоду і смерті підчас зими 1620-1621 рр. Пілігрими колонії, якою керували Майлз Стендиш, Вільям Брустер, Вільям Бредфорд дали врочисту обіцянку миру із Покенокетами. Один із індіанців, Тісквантум ака Скванто міг розмовляти агнлійською мовою. Плем`я навчило прибулих сільськогосподарської праці і допомогли їм вижити у колонії. У листопаді 1621 р., плем`я Поканокетів і Народ Вомпеноеґ відсвяткували Перший День "Подяки" з поселенцями. Мир був короткотривалим через смерть двох вождів Вомпеноеґів підчас суперечки з Капітаном Майлзом Стендишем. Відносини все більше погіршувалися і призвели до Піквотської Війни (1634-1638 рр.)





ПІКВОТСьКА ВІЙНА

Піквотська війна була короткою і злою, між 1634-1638 рр., між плем`ям Піквотів, що були членами сильного племені, яке розмовляло алґонквінською мовою, і союзом англійських колоній Масачутської Затоки, Конектікута і Плімута з їхніми союзниками, племенами Нараґансет і Могіґен. Колоністи під проводом Джона Андергіла Джона Мейсона перемогли. Лідером у Піквотській війні з боку племені піквотів був воєпвода Сассакус.

Причинами та наслідками війни були: 1. прибуткова торгівля хутром, яка приваблювала колоністів до території; 2. між-племенна війна ослабила корінних індіанців; 3. датські та англійські колоністи заручилися союзом із різними племенами, що зміцнило їхній влив у Конектікуті; 4. 1633 р., Колонія Масачусетської Затоки [Месечюсетс Бей Колони] почала виробляти "вемпум" [намисто із раковин], бусинки якого слугували для племен Східної Лісової Зони [Істерн Вудлендз] грошовою одиницею;

5. недобросовісні європейці вимагали від піквотів данини, щоб запобігти кровопролиттю; 6. військові виправи між європейцями і племенем призвели до війни.

Значення Піквотської війни у тому, що перевагу отримали англійці, а не голандці, і це відкрило більше можливостей для поселення британських колоністів; увесь тягар війни був перекладений на плечі народу піквотів, а не голандців чи англійців; Гартфордська Угода зазначала, що жодний піквот не міг більше проживати на колишній території піквотів, а вцілілі від Побоїща Великих Боліт повинні були бути розділені як раби між індіанськими союзниками англійців; назва "піквот" повинна була бути витерта з пам`яті, а піквоти, що стали рабами інших племен, повинні були прийняти їхні імена. Війна була настільки жорстокою і нищівною, що ніхто з корінних індіанців Конектікута не наважувався кидати знову виклик колоніям впродовж наступних 40 років, аж до 1675 р., коли відбулася війна Короля Філіпа.


НА- ТИ. CONTRA TIBI.

племенні війни корінних американців.

Війни, видавалося, були багаточисельними у 1500-их-1600-их роках. Найзначущими для історії територій США були: війна 1614 р. між сотнями англійців і паугетенами на ріці Пеманкі у Вірджінії ( паугетени мали Конфедерацію, засновану Вогансонекоком 1580 р., який став відомий під іменем Паугетен і був батьком Покегонтеса, який врятував капітана Джона Сміта. Розмовляли паугетени алгонквінською мовою. 1609 р., зросло напруження між племенем і англійськими колоністами: худобі колоністів дозволили заходити на індіанські кукурудзяні поля; індіанці скоротили торгівлю з поселенцями, надіючись виморити колоністів. Вождь запросив колоністів на своє нове місце проживання для ведення торгівлі, але, замість торгівлі, його плем`я атакувало англійців і багато з них було убито. Вождь наказав індіанцям не проводити ніякої торгівлі а англійцями, атакував тих, хто покинув Джеймстаун. Два роки війни (1609-1610) називали "Голодним Часом". Потагонтас була полонена. Вождь хотів звільнити Потагонтас, але індіанці не дотримались усіх вимог англійців, і Потагонтас залишилася у полоні. 1614 р., Потагонтас одружилася з англійським плантатором тютюну Джоном Ролфом, і перша війна завершилася. ); Друга війна - 1622-632; Третя війна - 1644-1646-( війни закінчилися поразкою). |* "ваша корова зайшла на наше поле, потолочила кукурудзу- нам не буде, що їсти, то ми вас голодом виморимо, повбиваємо "- такі ось мотиви війни: звісно, англійці не вибачилися і не відшкодували втрат індіанцям, ті обізлилися, оскаженіли, пішли зі зброєю проти несправедливих та підлих, і, від них, загинули. |

Війни Бобрів (Бівер Вуорз) або Ірокезькі Війни, чи- Французькі і Ірокезькі війни (1640-1701 рр.) - війни Ірокезької Конфедерації проти французів і їхніх союзників-індіанців (гуронів і алґонквінів); ірокезці, а, зокрема, могікани, обмінювали боброве хутро на зброю у голандців; ірокезці хотіли розширити свою торгівельну діяльність і дістати нові території, що розорило декілька великих племен (гуронів, іріїв і сасквегенноків)- 1701 р. після усіх тих "шкірячих" війн, було укладено "Ґран Пе" (Велику Мирну Угоду).

Повстання Бейкона (Бейконз Рібеліен) /1675-1676 рр./ - війна з сасквегенноками у Меріленді - була, як і інші війни, спричинена колонізацією індіанських територій та насильницьким переселенням індіанців у резервації.

Повстання було направлене проти американських індіанців і колоніального уряду Колонії Вірджінія, як розправа за уявні крадіжки, спричинені індіанцями. Керував повстанням 29-річний плантатор Натеніель Бейкен, проти уряду Ґубернатора Сера Вільяма Берклі. Повстання завершилося поразкою: вищі класи перемогли. Повстання було направлене проти "імперської" практики керівних кіл: 1. системи колоніалізму, що діставала дохід від визиску і контролю над слабшими народностями або територіями" ; 2. культурного зіткнення і неприйняття цінностей корінних і привезених культур.

Конкретними причинами Повстання були: низькі ціни на тютюн, високі податки, що вважалися несправедливими, питання землі (суперечки щодо ба`тьківщини корінних індіанців), вимога до індіанців- паугетенів покинути їхні землі, що охоронялися угодами; підвищення ворожості індіанців і "недостатня" захищеність європейців від індіанців; корупція і надання привілегій "ул юбленцям" і позбавлення прав общинників (фріменiв); торгівельна конкуренція із Мерілендом і Каролайнами .

Важливість Повстання Бейкена у тому, що: 1. воно було прециндентом у боротьбі за рівність в Америці; 2. воно поглибилo расовий поділ суспільства і жорстокий контроль над бідними; 3. об`єдналo раси і різнi прошарки суспільства у боротьбі за єдину ціль; 4. було спробою покращення іміджу керівництва Вірджінії; 5. зниження податків; 6. вільним особам повернули їхні права; 7. посилення більш жорсткої політики щодо індіанців;

8. поширення думки, що білі і індіанці не можуть проживати разом, та впровадження резерваційної системи (1677р.)

Сумні наслідки протистояння: 1677 р. - повстанська армія здалася, бо їй пообіцяли амністію;

- 23 колоністи-повстанці засуджені і повішені Ґубернатором Берклі, впротиріч незадоволенню Корони (Англії);

- Нетенієля Бейкента визначаюь винним у зраді і його маєток конфісковується Королівським Судом;

- Сер Берклі повертається до Англії, але помирає, так і не змігши отримати аудієнцію з Королем Чарльзом.

Війна Короля Філіпа- запекла і кривава війна між алґонквіно-мовними індіанцями і англійськими поселенцями колоній Нової Англії /Мейн, Вермонт, Нью-Гемпшер, Месечюсетс, Роуд-Айленд, Конектікут/ (1675-1676 рр.) . Індіанці атакували понад половину міст Нью-Англії (їх було всього 90). Було вбито кожного двадцятого жителя реґіону.

Війна мала й інші назви- Повстання Метакоми, Метакомська Війна.

У війні приймали участь колонії, знані як Конфедерація Нової Англії, племена Нараґансет, Нешевей, Вомпеноеґ, Ніпмак, Поуданк. Король Філіп (Метаком) був убитий, хоча він і отримав реґалії, вислані Королем Джеймсом /Яковом І.

Причинами війни були:

1. зв`язки між першими колоністами послабли після смерті Вождя Мессесвати; 2. торгівля між індіанцями і колоністами занепала: у індіанців на обмін залишилася тільки їхня земля; 3. худоба колоністів збивала поля індіанців; 4. колоністи перейняли у індіанців тактику "важкої руки" ; 5. Метеком (Король Філіп) був змушений укласти нову мирну угоду і здати зброю; 6. була побудована ціла низка укріплень і міст всупереч індіанцям.




Війна Короля Вільяма- найбільший конфлікт у період французьких і індіанських війн (1688-1699) між Францією і Конфедержцією Вобенакі проти Англії і Ірокезької Конфедерації. Війна дістала назву від протестанта Короля Англії Вільяма ІІІ, що протистояв Франції. Ця війна була продовженням Війни Великого Союзу у Європі. Англійці під командуванням Сера Вільяма Фіпса захопили Порт Руаяль, Акейдію (Нову Шотландію), але не змогли взяти Квебек. Французи і індіанці під керівництвом графа дю Фронтенака успішно вели напади нa теперішні Нью-Гемпшер і Мейн, але не спромоглися досягти найважливішого- взяти Бостон. Підписаний Договір у Рюзвіку завершував війну без рішучих результатів. Далі, була війна Королеви Анни (1702-1713 рр.).

Дев`ятирічна Війна була викликана економічними причинами: Ірокезька Ліга xотіла розширення угідь для монополізації торгівлі хутром в обмін на товари і зброю, які вони вимінювали y європейців; і французи, і англійці хотіли переваг у Північній Америці з метою монополізації прибуткової торгівлі хутром із європейською перспективою.

ФРАНЦУЗьКО-ІНДІАНСьКА ВІЙНА

Французько-Індіанська Війна розгорілася у період між 1688 по 1763 рр. У Французько-Індіанській Війні приймали участь Великобританія і Франція, які боролися за землі у Новому Світі. Корінні американці увійшли у війну, коли Ірокезці стали союзниками французів, а Алґонквіни- Британії.

Війна Королеви Анни (1702-1713) . Королева Анна вела війни на трьох фронтах: на двох - із Францією і індіанцями, і на третьому- з Іспанією та індіанцями. На боці Англії була Ірокезька Конфедерація, племена онондаґа, чаюґа, мохок (могікани), сенеки і онейди. Також- племена Крікс, Чіксо і Ємесі. Утрехська Угода завершила війну, але результат її був невизначений.

Цікаво, що справжніми причинами західно-європейських воїн вебсторінка "ворппетс2піспайпс.ком" завше вважає основні три- 1. європейський імперіалізм, 2. колоніалізм, 3. спробу монополізації торгівлі хутряними виробами [ а, що ще можна було б продавати?]

Нечіткі результати попередніх війн та незадоволення корінних американців призвели і до інших війн- Війни Короля Георгія (Джорджа), війн Ємесі, Таскерора, війни Отця Рейла, війн Лисиць (Фокс ворз) /війни між Францією і тубільцями/, Французько-Індіанської війни, яка, окрім всього, була також результатом конфлікту між Прусією і Австрією у Німеччині. Питання поставало так: верхня частини ріки Огайо мала бути англійською чи французькою? Паризький Договір 1763 р. закріпив північно-американські території за Англією.

Французько-індіанські війни тривали 75 років! [Ну, як совєти. Видно, 75- число фатальне.]









деякі малюнки- робота автора

За сприянням та допомогою Бібліотеки ім. Гарольда Вошинґтона, місто Чикаго



CША, 2018

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!