Першому гравцеві приготуватися
Ернест Клайн Ставлення на пострадянському просторі до комп`ютерних іграшок та так званого "геймерства" ще доволі далеке від лояльного: іграшки надто жорстокі, надто шкідливі, надто багато забирають часу. Хоч насправді ігри просто конкурують з телебаченням, книгами та Інтернетом за наш вільний час. За нього конкурують усі, у тому числі й "Проба Пера"... Виняткова шкідливість іграшок для психіки не доведена або ж принаймні значно поступається алкоголю/цигаркам, з продажем яких схоже поки ніхто боротися не збирається.
Питання скоріше в тому, що геймерство, на відміну від сільського господарства, у нас не є прибутковим бізнесом, як на Заході, з рівнем занурення на десятки років в минуле. У них це повязано з тим, що так, як і бізнес довкола виготовлення персональних комп`ютерів та програмного забезпеченя, з яких виросло багато сучасних ІТ-гігантів, ігри ще з 70-х почали формувати окремий активний ринок зі своїми відданими споживачами, правилами та принципами.
Перші трівіальні іграшки з`явилися ще тоді, коли ПК заледве вміщувалось в кілька кімнат, а час роботи на ньому був надто дорогим та фізично недоступним через велику завантаженість більш важливими завданнями ніж моделювання бігаючих лабіринтами зайчиків. Все розпочалося у 60-х з легендарної Spaceware (космічна стрілялка) для PDP-1 (ПК розміром в кілька шаф) та Pong (пінг-понг аркада для двох гравців) від компаній Atari на початку 70-х, у якій (в компанії) на зорі становлення вперше спробував свої сили Стів Джобс. Прагнення юзерів до гри було настільки сильним, що кафетерії та піцерії США буквально заполонили чисельні ігрові автомати, а перші ПК частенько купувались додому лише заради відеоігр. Індустрія розваг доповнилась новим потужним гравцем, який поруч з кіно, телебаченям та музикою почав формувати нову субкультуру для постіндустріального суспільства. Пройшло кілька десятирічь і віртуальний світ заполонили ігрові середовища з мільйонами взаємодіючих персонажів, віртуальними валютами та кібер-власністю на мільйони реальних доларів. І це ще далеко не кінець.
На тепер гіганський технологічний потяг ось-ось увірветься в світ доповненої реальності. І не виключено, що в недалекому майбутньому плаский інтернет з екранів ПК та смартфонів перетвориться на щось об`ємне, де інформаційні потоки вибудуються у вигляді безмежного всесвіту, у якому сучасний Інтернет та ігровий світ назавжди з`єднається в єдине ціле. І замість квадратно/круглих ав у цьому новому віртуальному світі з`являться активні трьохмірні аватари, що шукатимуть щастя за межами надкрихкого реального життя з його гібридними загрозами та економічними кризами.
На книжку "Першому гравцеві приготуватися" Ернста Клайна звернув увагу в контексті світової прем`єри екранізації найближчих тижнів.
Цю книжку можна віднести до жанру кіберпанк з ігровим ухилом. Найцікавішим було участь в проекті Стівена Спілберга, що раптом зацікавився молодіжним геймерським фолькльором. Зрештою прочитання підказало причини: "Першому гравцеві приготуватися" не просто захоплива розповідь про прийдешнє майбутнє людства в середовищі доповненої віртуальної реальності OASIS. Це спритна історія-"багатоходівка", що апелює до почуттів багатьох поколінь американських геймерів, які ще пам`ятають дух 70/80-тих. Такої кількості посилань на фільми, музику, серіали, іграшки з минулого у 2045 році я не очікував. Напевно американці ностальгують за цими часами наразі, як ніколи. І їм справді є що згадати: Індіана Джонс, Clash, Назад в майбутнє, Зоряні війни, Oasis, Def Leppard, Скажений Макс, Pac-Man і ще сотень пару найменувань, які Ви зустрінете в процесі захоплюючої голівудської історії з хеппі-ендом та парочкою нестандартних сюжетних ходів.
Я не дуже полюбляю сучасну фантастику, але в "Першому гравцеві приготуватися" Ернста Клайна все так закручено довкола достовірного минулого, що неможливо не отримати задоволення від прочитання вигаданого майбутнього. Маючи під рукою youtube та Вікіпедію можна пройтись стопами американської субкультури 70/80-х, з якої виріс сучасний віртуальний світ і про який ми маємо доволі грубе уявлення.
Рекомендовано до прочитання шанувальникам сучасних кібер-ігрищ та усім іншим, хто ностальгує за часами Термінатора, братів Маріо і Pink Floyd. Ну і, ясна справа, варто відвідати прем`єру "Першому гравцеві приготуватися" на великих екранах. Видовище планується незабутнє, хоча навряд чи все вдасться перенести з книги: глибина занурення - ціла епоха, масштаб подій - безмежжя.