Прощавай, Берлін
Крістофер Ішервуд Приходу Адольфа Гітлера до влади передувала яскрава внутрішня політична боротьба в Веймарській Німеччині. На вибори та виборців впливали, як Світова фінансова криза (Велика депресія) так і привид комунізму, що продовжував "шастати" Європою. Народ знаходився в лещатах між маренням про краще майбутнє та суворою економічною реальністю. Ветерани прагнули помсти за приниження останньої великої війни, інші традиційно ненавиділи євреїв, що, як їм здавалося, підозріло вдало вписувались в новий світ, треті прагнули зруйнувати вщент капіталізм і на його руїнах побудувати радянський аналог суспільства всезагальної рівності та братерства. Усі ці щирі наміри разом узяті зробили рішучий внесок в перемогу нацизму. Сталося те, що мало статися.
Вийшовши з тюрми після невдалого перевороту, Адольф Гітлер вирішив змінити тактику: змістити ацент з насильницького методу приходу до влади до політичного. В 1928 році НСДАП, яку він очолював, пішла на вибори і отримала 12 місць в парламенті. Перемогла соціал-демокритична партія Німеччини (СДПГ) на чолі з Отто Вельсом (153 місця). Комуністи обмежились 54 місцями і теж виялись далеко позаду. Розподіл цілком природній на фоні підняття повоєнної економіки з фактичної руїни.
Економічна криза в США розпочалася ще в 1928 році з повільної рецесії і падіння попиту. Втім це було малопомітним явищем. Справжій колапс стався "чорного" четверга 24 жовтня 1929 року. Як американська криза обігнула земну кулю - це окрема історія. Але для Адольфа Гітлера і комуністів з`явився шанс. Діючий німецький уряд, канцлер та президент мало що могли вдіяти на початку. Доходи населення обвалилися, люди втрачали роботу, банки заморозили вклади. Настала епоха невдоволення виборців: чинна влада втрачала підтримку. Натомність популісти та різноманітні політичні обормоти отримали можливість набирати очки.
14 вересня 1930 року нові дострокові вибори віддали першість СДПГ (143 місця), ультраправій НСДАП Гітлера (107) та комуністам (77), яких вів Ернст Тельман.
Наступнний пік парламентсько-президенських криз припав на 1932 рік. Навесні Гінденбург вдруге був переобраний на виборах президента. 1 червня було затвержено нового канцлера Франса фон Папена і практично відразу розпущено рейхстаг. А через місяць після виборів все повторилось знову:
31 червня 1932 року. НСДАП - 230, СДПГ - 133, комуністи - 89.
6 жовтня 1932 року. НСДАП - 196, СДПГ - 121, комуністи - 100.
Зрозуміло, що за такої політичної конфігурації та вуличного хаосу (РотФронт Тельмана проти штурмовиків Рема), що повільно вів країну до громадянської війни, коаліційний уряд був можливий лише за участі представника НСДАП. 30 січня 1933 року Гінденбург за результатом домовленостей призначає Адольфа Гітлера канцлером.
Роман "Прощавай, Берлін" Крістофера Ішервуда автобіографічний. Його герой англієць перебуває в Берліні в період між 1930 - 1933 роками, часу утвердження нацизму у Веймарській республіці. Він має можливість спостерігати. як нацизм набирає обертів в затишному середовищі берлінської богеми та представників робітничого класу. Акценти оповіді зміщені в бік міжлюдських стосунків. Проблем, що напряму не торкаються політики, але при цьому крутяться довкола того, що скоро стане сенсом життя більшості німців. Захопливою книгу не назвеш. Вона монотонна, але ця монотонність синхронна часу. І в руках вмілого режисера ця здавалося б нудна історія заграла новими фарбами в 1973 році, коли на екрани вийшов фільм-мюзікл "Кабаре" з Лайзою Мінеллі в головній ролі. 8 Оскарів, в кожному з яких точно присутня частка заслуги Крістофера Ішервуда.
Нацизм дуже швидко еволюціонував в монстра, що ледве не поглинув світ. Але найкорисніше знати, що він являв собою ще тоді, коли був тварючкою, яку можна було легко зачавити в колисці. Як вели себе люди? Як ненавиділи і як любили? Чи мали шанс? Роман "Прощай, Берлін" водночас і про життя і про політику, щупальці якої рано чи пізно дістануть кожного, як би цей кожен не чаївся.
Опублікований у 1939 році.
Рекомендовано до прочитання дорослій аудиторії 18+.