Прощавай, друже…
Вільний переклад
Милый мой, ты у меня в груди.
Предназначенное расставанье
Обещает встречу впереди.
До свиданья, друг мой, без руки, без слова,
Не грусти и не печаль бровей, -
В этой жизни умирать не ново,
Но и жить, конечно, не новей.
С. Есенин
Не вартую жодних я пробачень:
Завинив, образивши Любов,
Мушу йти, хай любий друг не плаче,
В Безвісті зустрінемось ізнов(?)
Пропусти мене, Небесна Варта,
Все давно - і сторч, і шкереберть…
Відмовлятись від життя не варто,
Та коли на це зважала смерть?
Переспів 1
Буде хай з тобою Добре Слово,
Не сумуй, пісні свої пиши,
Швидше слід щезай від Слова Злого
З пам’яті, із серця, із души.
Смак життя стає чимраз гіркіше,
Втома запорошує сліди…
Спокою поетові від віршів
Навіть після смерті не знайти.
Переспів 2
Дуже тяжко “ без руки та слова“,
Хоч кохання подумки п’ємо,
Щастя розпадається основа,
Йти мені пора уже давно…
Хай кохана марно не страждає,
Підступає тьмяна каламуть…
Смерть миттєво вбити не бажає,
Тягне у безжальну, довгу путь…