Грона гніву
Джон Стейнбек Хто б що не казав, але комунізм в теорії річ доволі приваблива. Можна навіть говорити, що в ньому закладено правильні речі: рівність, братерство, співчуття, осуд зажерливості та справедливий метод розподілу суспільних багатств: працюєш - маєш, маєш надто багато - віддаєш зайве тим, хто потребує. Хіба це може не подобатись мільйонам тих, хто не має? На словах все виглядає досить по християнськи і не дивно, що сучасні комуністи не соромляться називати Ісуса Христа заледве не першим комуністом в історії. Не вистачає лише одного: показати місце, де це вдалося реалізувати на практиці? І це б не біда, якби не чисельні приклади тих місць, де вийшло погано...
США залишається унікальною країною в світі, де присутня вся ретроспектива найякісніших світових порядків/свобод/прав: ліберальне, демократичне, наднаціональне державне утворення, що виросло з побожності та релігіозної різноманітності своїх засновників. Країна, де ніколи не цуралися експериментів, поважали закон та приватну власність, Поєднувалося благодійність та співчуття до ближнього з жорстокість по відношенню слабких та легкодухих, що не мають бажання опиратися викликам сьогодення. Цією країною завжди керували ідеї та гроші, прагнення мати їх усе більше. Зрештою саме американські гроші "долари" стали опорою світового порядку, стабільності та благополуччя, за яке багато хто не поспішає навіть дякувати. Натомність очікують, що долару кінець, ніби в ньому прихована причина усіх негараздів, а не в кривих руках чи злодійкуватих намірах.
Чому комунізм оминув США? Розквіт цієї ідеології припав на часи великої Депресії, коли Америка, а за нею увесь цивілізований світ, після десятиліть економічного буму, скотився в рецесію. Щось пішло не так. Безліч американців раптом опинилися на вулиці: без роботи, доходу та віри в краще майбутнє. Доки економісти безуспішно намагалися розібратися, як Депресія лікується, шляхи заполонили юрми розчаровних громадян, виборців, що позбувшись останніх накопичень залишилися в буквальному сенсі без копійки. А фінансово-кредитна система, що саме знаходилась на піку популярності, вигнала ще й до того всього багатьох з них з арендованих земель та куплених у кредит квартир чи будинків. На ринку праці утворилася неспіввідносна пропозиція робочих рук по відношенню до попиту на неї. Це відкрило шлях до нещадної експлуатації тих, кого було загнано в безвихідь. Американці не поважають слабких. А сотні тисяч, мільйони людей загнаних в безвихідь - це сила, здатна піти на все. Навіть до побудови суспільства вищої форми справедливості і розподілу суспільних благ: комуністичного. І передумови до цього були, і. як і скрізь, цими передумовами стали грона людського гніву.
Джон Стейнбек на момент написання роману "Грона гніву" уже був доволі відомим. Поїздки по депресивних регіонах США та зокрема Каліфорнії підштовхнули його до написання ще одного шедевру, за який каліфорнійці неабияк образились. До видавництва потрапила майбутня настільна книга американського комуніста, джерело натхнення і, як не дивно, прорахунків влади. Набожність та щиросердність добрих самаритян була піддана сумніву. Герої роману сімейство Джоудів, раз по раз проходячи нові кола пекла Депресії, стають все безпораднішими, їх ряди рідіють. Вони не здаються без бою, але тим не менш повільно гинуть та розпорошуються на шляху до райських куточків з персиково-апельсиновими садами. Не маючи ради вони починають кувати нові ідеї, які все більше нагадують комуністичні.
"Грона гніву" американська класика 1939 року видання. Коли Україна конала від сталінського терору та голоду, а Європа готувалась до нової великої війни, Джон Стейнбек змалював перед суспільством дорожню карту майбутньої комуністиної революції. Про роман в літературі є безліч згадок, а в кіно немало екранізацій та мотивів. Найшвидша вийшла у 1940 році за участі самого автора в ролі сценариста та Генрі Фонди в ролі Тома Джоуда молодшого.
Роман Джона Стейнбека "Грона гніву" змалював вищу точку переродження світогляду американців, коли у тих не залишається вибору перед лицем голодної смерті. Суспільство, охоплене Депресією, опинилося на роздоріжжі між хитким капіталістичним шляхом та примарно привабливим комуністичним. Чому розворот не відбувся книжка відповіді не дає, хоча здогадатись не важко: головні герої роману Стейнбека розчавлені кризою фермери, але США уже на той момент не являло собою домінуюче аграрне суспільство з 80%-90% переважно відсталого сільського населення, яким свого часу були Росія чи Китай. А це, як відомо з практики, і є ключовою умовою для виникнення тривалих прокомуністичних режимів у тому вигдялі, якими ми їх знаємо. Книга скоріше про те, що край прірви дуже часто не так далеко, як здається і, що капіталізм за відсутності совісті до добра навряд чи доведе.
Роман "Грона гніву" присутній практично у всіх рекомендованих літературних списках та топ-рейтингах. На українській мові опублікований виданням "КМ-БУКС" у 2018 році.
