12.08.2019 15:35
Без обмежень
31 views
Rating 5 | 1 users
 © Надія

З друку вийшла книга "Мені не все одно"

З друку вийшли майже одночасно три книжки: «Слово про війну» (третій том; редактор упорядник учасник АТО Василь Піддубний), «Напиши про війну» (друге видання; редактор-упорядник Макарчук Олена) і «Мені не все одно» (редактор-упорядник Макарчук Олена). Тематика цих збірок присвячена війні на сході України.

У збірках зібрані твори військових, які воюють (чи воювали) на сході України, волонтерів, свідків військових подій в Донецькій та Луганській областях (т. зв. ОРДЛО), тих, хто небайдужий до того що там відбувається.

Напишу поки що про одну книжку. Збірка «Мені не все одно» (Вінниця ТОВ «Твори». Редактор: Олена Макарчук. Коректорка: Надія Крайнюк. Фото: Віктора Залевського. Обкладинка: світлина Віктора Залевського. Дизайн: Андрій Величук) для мене особлива. Це збірка перекладів віршів військового (морпіх), учасника АТО Віктора Залєвського. Майже всі його вірші були перекладені на українську мову п’ятьма авторами (моїх чотири переклади). Але основна моя роль у створенні цієї книжечки в тому, що я — єдина коректорка. Працювати над цією збіркою було надзвичайно важко. Сам автор участі не брав, тому що лежав у госпіталі після складної операції на серці. Ось що написала редактор-упорядник Макарчук Олена про роботу над збіркою у своєму пості на ФБ:

«Чудові перекладачі – Yurii Shybynskyi, Надежда Крайнюк, Надія Умриш, Іннеса Доленик. Навіть уперше довелося співпрацювати з композитором Миколою Ведмедерею, який написав пісні на слова віршів Віктора. Всі гарно працювали і, наче ж, можна майже нічого не робити – лише координувати. Мені було важко. Важко, бо хотіла зробити дійсно гарну книгу, хотіла не занижувати планку вже створених книг, не підвести Команду – а ми всі стали Командою за цей час. Хотіла, щоб кожен причетний міг пишатися цією книгою. Всі мені допомагали І, водночас, покладали велику відповідальність. Неодноразово були випадки, коли хотілося просто кинути все. Синдром вигорання. І я б кинула, але знала, що на цю книгу чекають. Що вірять в мене. Особливо вдячна Надії Крайнюк, чия праця вийшла далеко за межі банальної коректури. Просто не винайшли, напевне, таку посаду. Великою мірою це ще один редактор. Вдячна за приклад сумлінного ставлення до творчих завдань. Що на моє: «Та хай вже так», було її: «Ні, треба довести до ладу». Це присоромлювало і стимулювало до вдосконалення. І у нас все вийшло! ДЯКУЮ!»

Ця збірочка вже перевидана (доповнена нотами до пісень, написаних відомим композитором Миколою Олексійовичем Ведмедерею) вдруге, тому що має великий попит. Для мене ця книга дорога. Вона дійсно дуже гарна.

Всі ці книжки є у бібліотеках ліцею Шевченківської районної ради, Шевченківської ЗОШ №1, у мене і ще у однієї мешканки селища, яка придбала їх з моєю допомогою.

Читайте, ми повинні знати правду про цю неоголошену війну, жорстоку і несправедливу.

Збірку можна замовити у автора віршів, або у редактора Макарчук Олени.

12. 08. 2019 рік

Світлина автора публікації



Смт Шевченкове 12. 08. 2019 рік




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 15.08.2019 01:59  Борис Костинський => © 

Яка помста, Надя? Ти ж знаєш давно і добряче, що помста від Бориса Костинського трамбує опонента у землю. ;-) А тобі я відповів, відштовхуючись від того, що бачу. Про це ти теж знаєш, що ПРАВДА - мій бренд. Ніяких вуалювань - побачив, збагнув, сказав. Свої слова я пишу ЗАВЖДИ дуже вивірено і педантично чітко. Ніяких випадковостей - кожне слово добряче продумано та викарбовано. Аби я був іншим, то на українських літсайтах не потерпав би так регулярно. :-))) Пересічне українство правди не любить, але обожнює замріяність та рожеві сопельки і сюськи-пуськи. :-))) Українці вкрай сентиментальні та розконцентровані. Це збоку видно миттєво. В принципі, що я тут густо розпатякую - у Кобзаря про українство сказано краще та вичерпніше. Мені з Тарасом Григоровичем не тягатись... 

 14.08.2019 14:19  © ... => Борис Костинський 

Великий камінь в мій огород. Як помста? Та нехай. Щасти. 

 14.08.2019 12:57  Борис Костинський => © 

Як - чому? Ти відповіла саме на МОЮ репліку, а не на щось інше. Тобто, річ там була про мене. Але, якщо ти чомусь не змогла сформулювати свою думку, аби вона була співрозмовнику сходу зрозумілою, значить це суто твоя хиба. Що ж, вміння чітко та логічно фіксувати літерами власні думки - тяжка праця. Коректувати чуже суттєво легше, ніж ригувати своє. ;-) 

 14.08.2019 10:58  © ... => Борис Костинський 

Я передбачала твою реакцію. Але не тебе мала на увазі. Можеш мені повірити. Я тебе знаю і вірю тобі. Тож, думаю, все ОК. Тільки не розумію, чому ти прийняв те на свою адресу?  

 14.08.2019 02:54  Борис Костинський => © 

Надя, за цей рік ми з жінкою до України стільки доларів різним стражденним відправили, що якщо це не робота, то що тоді це? Суму не виголошу, бо люди, що читають на цьому сайті усі коменти, будуть приголомшені. Краще залишу це поза їхньою уявою - спокійніше спатимуть. ;-)
Аби не твої колишні заслуги, то цей твій пост став би ОСТАННІМ в нашому спілкуванні. Але ти колись зробила мені добро, то я те пам`ятаю. Та й вік твій і фізичний стан теж враховую. Ото така, Надя, сітьюейшен з роботою для Неньки і усім іншим. 

 13.08.2019 19:55  © ... => Борис Костинський 

Треба не тільки розмірковувати, а й щось робити.  

 13.08.2019 13:00  Борис Костинський => © 

Надя, розмірковувати - те моє. :-))) Скільки себе пам`ятаю - розмірковую. 

 13.08.2019 10:07  © ... => Борис Костинський 

Борю, ти просив трохи «…інформації про автора збірки та про саму збірку - де вийшла, як поширюється і таке інше». Це з твого коментаря. Ось я тобі написала. Ти ще вказав там на те, що патріоти потребують всілякої підтримки.  Вона є, але немає фінансової підтримки.  Тому книжки видаються за власні кошти, які потім повертають від продажу книг.  Навіть співавтори купляють книжки за свої гроші. Тому що ми все розуміємо і всіляко допомагаємо, як можемо. Більша частина цих гро...

 13.08.2019 09:21  КАЛЛИСТРАТ => © 

Просто так )))

Пару штрихов до ПАТРЕТА украинца из "САЛДАЦЬКОГО ПАТРЕТА"   Г. Квитки - Основяненка, 1833 год.


"Наш братчик не бабак; вiн жде пори. Слава тобi господи! вiн, нехай бог боронить, не москаль, щоб йому, покинувши жiнку, дiточок i худобоньку, ти за цiєю бiдною копiйчиною шлятись по усiм усюдам i швандяти аж на край свiту та кровавим потом її заробляти. Та чого тут i вередувать? Коли вродив бог хлiбця та дав його зiбрати, то й дожидай, поки прийде нужда, ....."


"А як удоволив усiх, от тогдi вже справний козак! Лежи собi на печi, у просi, поки до нової нужди: тогдi ж будемо й думати, де що узяти...."


Вот такой удачи мы люди ))) Из литературной классики верно, что и генетика произошла )))

Кто захочет почитать, недавно опубликованный на портале оный рассказ, тот много чего ещё узнает и, это не реклама ! )))))

 13.08.2019 01:13  Борис Костинський => © 

Що ж, Надя, дуже й дуже добре, що ти прийняла активну участь у виданні цієї книжки. Особливо добре, що на деякі вірші написані пісні. Справа в тім, що треба говорити відверто: вірші цікавлять зараз дуже малий загал людей. А от пісні можуть поширюватись краще. Пісні про війну з Росією співають у військових частинах і вони якось розходяться Україною. Чому я ТАК наголошую на розголосі текстів про війну на Донбасі? Я маю вкрай песимістичне ставлення до того, чи стане ця війна такою МАСОВОЮ біллю для українців, ...

Публікації автора Надія

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо