12.08.2019 15:35
для всіх
217
    
  1 | 1  
 © Надія Крайнюк

З друку вийшла книга "Мені не все одно"

З друку вийшла книга «Мені не все одно»

З друку вийшли майже одночасно три книжки: «Слово про війну» (третій том; редактор упорядник учасник АТО Василь Піддубний), «Напиши про війну» (друге видання; редактор-упорядник Макарчук Олена) і «Мені не все одно» (редактор-упорядник Макарчук Олена). Тематика цих збірок присвячена війні на сході України.

У збірках зібрані твори військових, які воюють (чи воювали) на сході України, волонтерів, свідків військових подій в Донецькій та Луганській областях (т. зв. ОРДЛО), тих, хто небайдужий до того що там відбувається.

Напишу поки що про одну книжку. Збірка «Мені не все одно» (Вінниця ТОВ «Твори». Редактор: Олена Макарчук. Коректорка: Надія Крайнюк. Фото: Віктора Залевського. Обкладинка: світлина Віктора Залевського. Дизайн: Андрій Величук) для мене особлива. Це збірка перекладів віршів військового (морпіх), учасника АТО Віктора Залєвського. Майже всі його вірші були перекладені на українську мову п’ятьма авторами (моїх чотири переклади). Але основна моя роль у створенні цієї книжечки в тому, що я — єдина коректорка. Працювати над цією збіркою було надзвичайно важко. Сам автор участі не брав, тому що лежав у госпіталі після складної операції на серці. Ось що написала редактор-упорядник Макарчук Олена про роботу над збіркою у своєму пості на ФБ:

«Чудові перекладачі – Yurii Shybynskyi, Надежда Крайнюк, Надія Умриш, Іннеса Доленик. Навіть уперше довелося співпрацювати з композитором Миколою Ведмедерею, який написав пісні на слова віршів Віктора. Всі гарно працювали і, наче ж, можна майже нічого не робити – лише координувати. Мені було важко. Важко, бо хотіла зробити дійсно гарну книгу, хотіла не занижувати планку вже створених книг, не підвести Команду – а ми всі стали Командою за цей час. Хотіла, щоб кожен причетний міг пишатися цією книгою. Всі мені допомагали І, водночас, покладали велику відповідальність. Неодноразово були випадки, коли хотілося просто кинути все. Синдром вигорання. І я б кинула, але знала, що на цю книгу чекають. Що вірять в мене. Особливо вдячна Надії Крайнюк, чия праця вийшла далеко за межі банальної коректури. Просто не винайшли, напевне, таку посаду. Великою мірою це ще один редактор. Вдячна за приклад сумлінного ставлення до творчих завдань. Що на моє: «Та хай вже так», було її: «Ні, треба довести до ладу». Це присоромлювало і стимулювало до вдосконалення. І у нас все вийшло! ДЯКУЮ!»

Ця збірочка вже перевидана (доповнена нотами до пісень, написаних відомим композитором Миколою Олексійовичем Ведмедерею) вдруге, тому що має великий попит. Для мене ця книга дорога. Вона дійсно дуже гарна.

Всі ці книжки є у бібліотеках ліцею Шевченківської районної ради, Шевченківської ЗОШ №1, у мене і ще у однієї мешканки селища, яка придбала їх з моєю допомогою.

Читайте, ми повинні знати правду про цю неоголошену війну, жорстоку і несправедливу.

Збірку можна замовити у автора віршів, або у редактора Макарчук Олени.

12. 08. 2019 рік

Світлина автора публікації



Смт Шевченкове, 12. 08. 2019 рік

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 13.08.2019 09:21  Каллистрат => © 

Просто так )))

Пару штрихов до ПАТРЕТА украинца из "САЛДАЦЬКОГО ПАТРЕТА"   Г. Квитки - Основяненка, 1833 год.

"Наш братчик не бабак; вiн жде пори. Слава тобi господи! вiн, нехай бог боронить, не москаль, щоб йому, покинувши жiнку, дiточок i худобоньку, ти за цiєю бiдною копiйчиною шлятись по усiм усюдам i швандяти аж на край свiту та кровавим потом її заробляти. Та чого тут i вередувать? Коли вродив бог хлiбця та дав його зiбрати, то й дожидай, поки прийде нужда, ....."

"А як удоволив усiх, от тогдi вже справний козак! Лежи собi на печi, у просi, поки до нової нужди: тогдi ж будемо й думати, де що узяти...."

Вот такой удачи мы люди ))) Из литературной классики верно, что и генетика произошла )))

Кто захочет почитать, недавно опубликованный на портале оный рассказ, тот много чего ещё узнает и, это не реклама ! )))))

 13.08.2019 01:13  Борис Костинський => © 

Що ж, Надя, дуже й дуже добре, що ти прийняла активну участь у виданні цієї книжки. Особливо добре, що на деякі вірші написані пісні. Справа в тім, що треба говорити відверто: вірші цікавлять зараз дуже малий загал людей. А от пісні можуть поширюватись краще. Пісні про війну з Росією співають у військових частинах і вони якось розходяться Україною. Чому я ТАК наголошую на розголосі текстів про війну на Донбасі? Я маю вкрай песимістичне ставлення до того, чи стане ця війна такою МАСОВОЮ біллю для українців, як, скажімо, Друга світова. Те, як українство голосувало за блазня, котрий не раз-не два-не три знущався зі сцени з усього того, що є вкрай важливим для кожного українця-патріота, чітко свідчить, що в масовій свідомості жертви, котрі принесла Україна на вівтар власної свободи, є чимось таким, що йде десь далеко опісля тарифів та наявності гарячої води у крані. Тому, як на мене, потрібна масована ПРОПАГАНДА війни на Донбасі. Оскільки чекати від Зеленського та його оточення зусиль у цьому напрямку вкрай смішно, то й виходить, що патріоти мають усе брати до власних рук. Надя, історію роблять не натовпи, але ІНДИВІДУУМИ-ПАСІОНАРІЇ. Вірю, що владу блазнів та яничарів в Україні доволі скоро знесуть саме ІНДИВІДУУМИ-ПАСІОНАРІЇ! Нехай їх дуже мало, але кожен з них вартий 1000 бовдурів-хохлів, котрі за шмат сала ладні продати буквально усе, що завгодно!