Війна 2014 Україна

От здавалося б звичайний такий нічим не примітний собацюра, але доля в нього видалася не звичайна.

5 | 1

Героями не народжуються — Вірш

 12.05 © Олександр Волошин

Героями не народжуються, Героями помирають! У гарі і копоті воїни, Свободу лиш вибирають. Герої не...

Не зіронька яскрава засвітилась,
Коли на світ з’явилось немовля.
Зловіщім шаром в небі пролетіла
Ракета — подарунок від кремля.

Війна клята зламала життя.
Звуки вбивчі сирени виття.
На будинки ракети летять —
І тривожно зірки мерехтять.

В Іспанії давно цвіте мигдаль.
Така рослина є і в Україні.
З надією на МИР дивлюся в даль:
Війна триклята гримить у нас донині.

5 | 1

Янголу — Вірш

 16.02 © Зельд

Він - дужий,
Але,
це все -
відносно,
він вірно чинить:
війна - не мати!
Від того, Янголе,
він став солдатом.

Ненависні ординці, слуги раші,
Прилізли, наче чорні павуки,
Щоб знищити міста і села наші.
Забули, як їх били гайдуки.

Маленькі діти, їм би ще дитинства,
Гуляння з друзями, що радощів сповна,
Натомість - непокар...

Свята земля, просякла кров’ю,
Кров’ю найкращих із синів.
Синів, що вже навік Герої, ...

Зламане дерево. Тиша незвична…
Навіть ворони сховались, мовчать.

Прихилилася калина,
Притулилась до стіни,
Сумно плаче, мов дитина,
Рано-вранці восени.

Прихилилася калина,
Притулилась до стіни,
Тихо плаче, мов дитина,
Рано-вранці восени.

Наши мальчики перед угрозою,
Шаг чеканя, идут к ряду ряд.
Их, не знавших войны, время грозное
Призывает врага усмирять.

Стали відомі імена бійців, які загинули в ніч на 30 жовтня на Донбасі. 29 жовтня в районі селища Водяне Донецької області під час ворожого обстрілу загинули Володимир Володимирович Бондарюк, сержант, військовослужбовець 36-ї окремої бригади морської піхоти і Михайло Григорович Старостін, старший сержант цієї ж бригади. Вічна пам`ять...

5 | 2

Чиясь же ніч блукає... — Патріотичний вірш

 01.11.2020 © Алла Мейта

Чиясь же ніч блукає,
Світанок рве молитвами.
І янгол має вдвічі більше жил.
І небо провисає
Покрученими літерами:
То жив сьогодні чи іще не жив!

5 | 1

Навіщо це треба? — Вірш

 15.10.2020 © Ворощак Володимир Орестович

Скажи мені, брат, кому все це треба,
Щоб сльози і біль, щоб сум у очах?
На Бога надія, у мирі потреба –
Це все, що залишилось в наших серцях.

Буремні часи — Вірш 18+

 14.10.2020 © Ворощак Володимир Орестович

Плаче старенькая мати
І батько щоночі ридає;
Пішов син в АТО воювати...

5 | 1

Плач за Україну — Патріотичний вірш

 12.10.2020 © Ворощак Володимир Орестович

Вірш написаний у 2014 році, у час, коли ішла "неоголошена війна"...

Сумне, холодне і безмежне море
Накочується хвилями на берег,

Серед матеріалів виставки Weltweit Worldwide Remarque – «Всесвітній Ремарк» – є посилання на сайт ПробаПера.

Вірш-молитва, подяка Богу від матері за повернення сина додому.

1 серпня 2020 року не стало Андрія "Червня" Гергерта. Вічна пам`ять ВОЇНУ та ПАТРІОТУ! — Журналістика та ЗМІ

 02.08.2020 © Борис Костинський

Біль та жалоба сьогодні панують в серці кожного свідомого українця та всіх тих, кому щиро не байдужа доля України - пішов у ВІЧНІСТЬ командир батальйону "Аратта" Добровольчого Українського Корпусу Андрій "Червень" Гергерт. Вічні слава та пам`ять ВОЇНУ і ПАТРІОТУ!

Ангелам — Вірш 18+

 26.07.2020 © Новосад Оксана Степанівна

І ще один ангел пішов до Небес.
Вернувся до Бога, до дому.
Нам вірну любов та душевну красу
Зали...

Присвята Ковшарю Дмитру, який загинув
у зоні АТО 4 липня 2015 року

Вітри сховалися… Ридають біля хати.

Середина серпня 2015 року. Іноді у справах їздимо з чоловіком потягом, чуємо різні розмови між людьми, які часто зводяться до останніх подій на сході України.

5 | 3

І що ж, народе, буде далі? — Патріотичний вірш

 23.05.2020 © Михась Двадцять Перший

Народу, що так і не збувся
Відчаєм. Розпачем. Наговорилися досхочу.
Зрадами. Муками. Пострілів звукам...

Ми б`ємось за те, чому нема ціни в усьому світі, – за Батьківщину.
О. Довженко

Автор Виктор Залевський
Оригинал
Я по сводке прошел как цифра.
Одна двойка и два нуля.
Отрекитесь от кода шифра

Вы все, наверное, хорошо помните тот бум, который начался после аннексии Крыма. Многие украинцы (если можно их назвать украинцами), напуганные обстоятельствами, а некоторые наоборот, обрадовавшиеся возможности легко и быстро стать гражданами России, поспешили получить статус беженцев.

Алея кладовища… Йдуть дівчата.
Одна в кофтині чорній… Йдуть повз грати.
Цукерки – жінці в руки: «Пом’яніть…
Не чоловіка… Коханого… Візьміть…