25.02.2020 12:58
for all
12 views
    
rating - | no usr.
 © Правда (Львів)

Максим Горький на Соловках

PlayМаксим Горький на Соловках

16.02.1930 | № 6

Потьомкінські села в більшовицькому пеклі

По зруйнуванню Запорізької Січі князь Потьомкін, коли цариця Кате­рина ІI оглядала нові землі, звелів на березі будувати цілі села, та так, що хати мали тільки передні стіни. Цариця їхала Дніпром, а він показував їй з корабля, як то він заселив „Новоросію“. (Так назвали землі зруйнованої Запорізької Січі). Таке саме зробили тепер більшовики з московським письменником Максимом Горьким, коли він повернувся у Росію. Горький наслухався й начитався чимало про страхіття на Соловецьких островах. (Про це більшовицьке пекло писали ми вже не раз). І забажав сам побачити чи це правда. Більшо­вики не наважилися відмовити йому й торік під кінець червня поїхав він туди.

Та більшовики майстри в ошуку­ванню. Вони вже тиждень наперед під­готували все до приїзду Горького. Подбали, щоб усе, що на їх думку треба було показати Горькому, прикрасити та відновити. Поспішно позаводили сади й огороди, повисипали стежки піском (а цей пісок мусили в`язні носити з дуже далека), понаправляли домівки чекістів.

В день приїзду Горького дістало кілька ув`язнених там жінок, що мали привітати гостя, нові одяги. Ці жінки вислано до пристані, де вони враз із чекістами переодягненими по цивільному, утворили натовп. Почувся гудок ко­рабля, начальство видало ще останні розпорядження й представлення могло розпочатися. Причалив корабель. Вийшов Горький під руку зі своєю невісткою. Привітали його гучними окликами. (Чекісти, не в`язні, бо в`язнів крім цих кількох жінок не було там зовсім).

На другий день почав Горький огля­дини. В`язні були сильно розворушені. Та їх не допустили до Горького. Із ба­гатьох тисяч в`язнів показали тільки кількасот. Інших вислали до праці в да­лекі ліси, або замкнули в дальших тюрмах, яких не показували. Ні перед тюрмами, ні в їх вікнах ніхто не смів показуватися, щоб ці тюрми виглядали на незамешкані.

Оглядини почалися від Кремля (кріпості), де живуть чекісти. Було там тоді чистенько та гарненько. Прийняли тутечки гостя музикою. Коли вже Горький виходив із Кремля, спитав одного гарно одягненого в`язня:

— Коли ти, приятелю, дістав цей гарний одяг?

Сьогодні, - відповів в’язень - в честь вашого приїзду.

Ґорький усміхнувся, чекісти скри­вилися й скоренько повели гостя далі.

Зараз потім прийшли на чергу від­відини в дитячій оселі. Живуть там діти померлих і покараних на смерть в`язнів та беззахистні діти, що їх туди понавозили з усієї Росії. Було тоді між ними два хлопці з Москви. Їх ув`язнили на вулиці „за шпигунство". Батьки й матері не знали навіть, де їх діти по­ділися. Трохи не чверть години пробув Ґорький між дітьми. Всі діти просили в нього, щоб подбав, щоби їм не відби­рали вже цих нових одягів, які дістали з нагоди його приїзду. Горький прирік їм це й ввечері знов прийшов до дітей. Тепер діти були вже багато відважніші й просили, щоб Горький залишився між ними без доглядачів-чекістів. | чекісти мусили вийти. Я ж тепер діти стали гірко жа­літися на лихі харчі, на важку працю, що управа обходиться з ними вельми не людяно й знов просили: „Подбайте, щоб у нас не відбирали нових теплих одягів".

Третього дня відвідав Горький т. зв. „ізолятор". Це стара церква. Більшо­вики перемінили її на тюрму для трьох-чотирьох сотень в`язнів, засуджених на найтяжчі кари. Більшість із них засу­джена на кару смерті. Це найстрашніше місце на страшних Соловецьких остро­вах. І тут допустилися більшовики перед Горьким найгидкішого обману. На від­відини Горького лишили там чекісти тільки вісім людей, про яких більшо­вики думали, що на них можна спусти­тися. Ці люди сиділи навколо стола, а на столі було повно книжок і часописів. Цю найстрашнішу катівню представили вони Горькому як культурний осередок Соловецька. Горький ввійшов оточений чекістами, а ці вісім людей удавали буцімто вони пильно читають — а між ними було двох зовсім неграмотних. Горький поснідав із чекістами в бічній кімнаті, а потім вийшов до цих вісьмох. Завів розмову з в`язнем братовбивцем із Білорусі Погорєловим. (Він в остан­ніх часах прикидався прихильником ко­мунізму). Все пішло мов на шнурочку. По короткій нараді прочитали Погорєлову амністію, що звільняла його з „ізо­лятора".

Аж у театрі прийшло до малень­кого скандалу, що можливо й відкрив Горькому очі.

Чекіст Стєпанов сказав Горькому:

Соловки тільки в буржуазних ча­сописах представляють, як острів стра­хіття. В дійсності дістають в`язні тут дуже повчальну літературу. Мають на­віть театр".

„Театральний зал" заповнили гар­но зодягнені чекісти з панянками, що їх вибрали з-поміж ув`язнених жінок. Співав насамперед хор, потім були танці, а в кінці було кілька сцен із життя в`яз­нів. Аж на лихо чекістам, на сцену вийшло двох обдертих в`язнів, покритих синцями.

— Що нового чувати? — питає один в іншого.

— Ти не чув найновішої вістки. С.Р.С.Р. (совєти) заслав Горького на Солов­ки на десять років.

— Цеж забагато — завважив пер­ший. — Вистачить на початок десять днів. Передусім на „ізоляторі". Там він пізнає відразу що таке „культура".

Як Горький почув таке, підвівся зараз із місця й вийшов.

На другий день виїхав з Соло­вецька. А два відважні в`язні пішли в „ізолятор". Доля їх невідома. По від­відинах Горького відносини на Соловецьку ще більше погіршилися.

Так обманюють більшовики всіх, кого з чужини допустять до себе, а в нас дурять людей про „рай на Радянщині" їх платні наймити й часописи.


«Проба Пера» цікавиться

  • Можете залишити хоча б два слова про прочитане?
  • два слова

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 25.02.2020 18:23  Каранда Галина => © 

Супроводжувати кадри прибуття нової партії арештантів мелодією "Советский цирк умеет делать чудеса" дійсно креативно...



а, бачу, озвучували вже для ютюбу...


дивлюся і офігіваю за звичкою)

Яка мета створення фільму?

Він для заспокоєння іноземців: мов, все в нас чудово, ми перевиховуємо людяними методами??

бо на пересторогу для потенційних "врєдітєлєй" не дуже схоже...

 25.02.2020 13:27  © ... => Каранда Галина 

Так... В Архіпелазі Гулаг цікаво описано. Але виявляється усе усім перед поребріком було відомо ще тоді. Додав кіно. Оргінальне, веселе, пропагандистське. Декорації натуральні.

 25.02.2020 13:20  Каранда Галина => © 

 "...я видел Горького в Соловецком лагере и отлично знаю, что он видел, что там происходит. Один мальчуган рассказал ему об истязаниях, о том ужасе, который творится в лесу. Однако, вернувшись в Москву, в 1930 году в журнале "Наши достижения" (!) он опубликовал восторженный очерк о соловецких чекистах..." (академик Д.С.Лихачев, бывший соловецкий зэк)


Очерк "Соловки", опубликованный Максимом Горьким после визита в концлагерь

  

Здається, Солженіцин в своєму "Архіпелаг ГУЛАГ" потім теж цю подію описував...