29.02.2020 16:42
for all
25 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Правда (Львів)

Селяни СРСР пропивають майно, голод в Китаї, золото з могил

16.02.1930 | № 6

Українська справа в польському сеймі.

День 8 лютого був у сеймі дуже гарячий. Насамперед були сутички між депутатами та маршалком сейму соціалістом Латинським. Дальші сутички були під час промови вшехполяка Гарнєвича, котрий українську справу в Польщі назвав „байкою", що на ній Польща все зле виходить. Проти різних його висловів голосно протестували українські депутати, перериваючи співбесідни­ків. Коли ж говорив український депутат, то переривав йому окликом міністр. Так отже наради того дня щохвилини сходили до питання національних мен­шостей, а зокрема на положення укра­їнців в Польщі. Промовляло того дня кілька укр. депутатів з різних партій.

В СРСР скасують усі церкви.

В квітні відбудеться в Москві з`їзд на котрім будуть придумані способи, як ліквідувати всі церкви. Організує той з`їзд один з митрополитів "живої церкви". Сов. уряд готуэ окремий закон, котрий заборонить існування всякої церкви й усякого релігійного тов-а в СРСР.

Чикаго банкрутує

Друге найбільше місто в Америці і п`яте щодо величини місто світу Чи­каго, як пишуть англійські часописи, є напередодні повного банкротства. Міські каси пусті, борги зросли в небувалий спосіб. Причиною є шкідливе урядування громадського уряду, що його посадник веде завзяту політичну боротьбу з місь­кою радою. Вже від кількох тижнів мі­сто не може добути грошей на важливі видатки. Магістрацькі урядники не ді­стали місячних платень. На позичку, що її розписало місто не вплачено ні цента. І банки відмовилися дати позички, бо політичне положення Чикага не дає забезпеки сплати.


Лютий 1930: Українська справа в польському сеймі. В СРСР скасують усі церкви. Чікаго банкрутує.

Вже й в могилах на Радянщині шукають золото

Писав колись Тарас Шевченко про Москалів ще за царських часів:

„Тепер уже заходились

„Древності" шукати

У могилах, бо нічого

Уже в хаті взяти".

Шевченко пише тут про розкопки в Україні в наукових цілях. Москалі робили такі розкопки, та як що знайшли не лишали в Україні, тільки вивозили в Московщину, в Петербург.

Був це грабунок, бо ці культурні скарби належали до України й повинні були переховуватися в київських му­зеях.

Та ще гірше, як за царату, роблять теперішні червоні Жидо-Москалі.

Все вже виграбували в людей, що тільки далося, чи то в поодиноких лю­дей, чи то в товариств, чи в церков.

І нема вже що грабувати, люди ходять обдерті й голодні, а більшовикам грошей треба, о треба! На війну з ре­лігією, на комуністичну пропаганду в чужих державах...

Та ба! На верха вже нема золота, а бодай дуже обмаль його.

Аж от пригадали собі більшовиць­кі комісарі, що з давних давен люди клали в могили померлим ці дорогоцінності, що їм за життя були дорогі.

Було так цілі століття, аж поки не взяли в свої кігті влади червоні царі.

„Від віків — так міркують собі чер­воні царі — назбиралися ось так у землі Росії й України велетенські маєтки в золоті, сріблі, платині й інших дорогоцінностях. Ці скарби то нове джерело майна й прибутку для радян­ської влади.

Крім цього певні більшовики, що не один, хоч стратив нерухоме майно, все-таки встиг сховати в землі перед ла­сим оком червоних грабіжників трохи майна або якусь дорогоцінну пам`ятку.

І видали декрет:

Кожен, хто подасть, де в землі за­копані дорогоцінності, одержить до вісьмох днів від дня, коли ці скарби відкопають, четвертину їх вартості в натурі.

Так хочуть пекельні слуги нараз дві річи осягнути: і скарби дістати в свої руки й зовсім здеморалізувати, зі­псувати людей. При загальній нужді на Радянщині не один із розпачі вхопиться за цю роботу. І будуть доносити владі про те, де скрито золото. А за цим пі­де збезчещення могил, різні зради й підступи. Будуть кидати на певних лю­дей різні підозріння, що ось то цей має закопані гроші й дорогоцінності, а цей знов знає, де закопані гроші й дорого­цінності, та як ворог червоної влади, не хоче сказати.

Таке буде! А крім цього не одна дорогоцінна пам`ятка минувшини пропаде в лабетах червоних катюг. Потайки вивезуть її за кордон й продадуть за добрі гроші, от хоч би багатим аме­риканцям.

Та найгірше з цього: деморалізація, зізвіріння, що буде наслідком цього біль­шовицького декрету.


Лютий 1930: На Радянщині шукають золото в могилах. Св. Отець про релегійні переслідування в СРСР. Потьомкінські села в більшовицькому пеклі.

Селянство Радянщини проти нової панщини

Розпорядження Радянської влади про комунізацію селянських господарств, що вводить щось в роді давньої панщини, не могло само собою подобатися селянам. Серед селян повстало велике невдово­лення, що відобразилося у цікавий спосіб.

Селяни радянської Білорусі, що їх змушують переходити на т. зв. колхози, себто колективні (спільні) господарства, продають усю худобу й коні, ба й знаряддя господарські й гроші пропивають. Кажуть: „Не буде нам, та не буде й їм!“ З`їзд селян на т. зв. збірні точки при­гадує часи мобілізації з великої війни. Селяни лютують до безтями, пропивають останні гроші й явно голосять, що в хвилі, коли прийде голод, утворять власну армію і „чорним прапором жа­лоби" накриють усю Росію.

Такі вісти надходять у Москву й із інших округів.

У зв`язи з цим відбулося засідання революційної воєнної ради, яка вислухала повідомлення Будьонного. Він заявив, що в червоній армії теж тепер не гаразд. Він заявив, що виступлення армії проти внутрішних розрух, може стати її по­разкою.

А тим часом селяни осередніх гу­берній (себто справжньої Московщини) коли їх змушують переходити на ко­мунальну господарку, нищать свої го­сподарства й кажуть:

- Нехай нас харчують комуністи, та не агітаційними відозвами, бо буде зле!

А треба знати що москалі ще найбільш схильні до комуністичної го­сподарки.

От, не залишиться нічого в кінці більшо­викам, як покликати на поміч редакто­рів наших „Сельробів", „Праць", „Сил“ і інших, що других баламутять, а самі не хочуть закушати цього раю — не кортить навіть.


Лютий 1930: Стан українського шкільництва в Польщі. Селянство Радянщини проти нової панщини.

Китай гине з голоду

За три роки загинуло 10 мільйонів людей. Жалуються на Союз Народів.

Китайський уряд вислав відозву до всього світа.

В відозві пише, що три роки рік за роком був у Китаю неврожай і за цей час померло там із голоду 10 мільйо­нів населення, і ця сама доля жде незабаром дальші мільйони, коли зараз таки не дадуть Китаєві допомоги.

Справа голоду в Китаї тим сумні­ша, що є могутня інституція Союзу На­родів, яка повинна б займатися долею голодних мільйонів у Китаю, що теж на­лежить до Союзу Народів. Та на жаль Союз Народів не зробив цього досі. Хоч і були внесення, що домагались підмо­ги Китаєві, та статути Союзу Народів передбачають, що внесення треба подавати через уряди держав, та досі жодна держава не виступила уря­дово з таким внесенням.

Допомогти не так важко, коли зважити, що під впливом великого голоду і на Радянщині в роках 1921—22, викли­каного теж неврожаєм, Європа сама, що боролася ще з воєнним лихоліттям, в розмірно недовгому часі організувала велику рятівну акцію коштом 42 мільйо­нів швейцарських франків. А Америка під кермом теперішнього президента Гувера одночасно зібрала й видала на ту ціль аж 60 мільйонів доларів.

Народний Китайський уряд вирішив звернутися депешею до прези­дента Союзу Народів, щоб Союз Наро­дів зробив рішучі старання щодо під­моги голодному Китаєві.

Справді Союз Народів повинен про це подбати. Тут замітимо, що перший поспішив із поміччю св. Отець, як про це ми давніше писали. Оповістили ми й подяки китайських достойників за цю щедру поміч св. Вітця.


Лютий 1930: Америка думає про війну. Китай гине з голоду.


Лютий 1930: Кулі які присипляють. Як повстають вітри та буревії.

Занепад вугільної промисловості в Великій Україні.

"Ізвєстія" пишуть: Положення на Донбасі після шахтинського процесу критичне. Частину інженерів розстріляно, другі сидять в тюрмах, інших - звільнено. Залишилися в копальнях лише робітники і комуністи. Технічний персонал, вихований уже в радянських школах, має обмежений практичний стаж. Техніки раз по раз тільки кочують, як робітники.


Лютий 1930: Занепад вугільного промислу в Україні.

Учителі стануть поштовими службовцями.

Польське міністерство пошт і телеграфів оголосило, що в поштових агенствах, де є слабкий рух, пошту мають вести місцеві вчителі та учительки за невелику винагороду. В такий спосіб хоче міністерство заощадити видатки на утримання поштових урядників, в такий спосіб побільшивши кількість агенств для потреб населення у віддалених околицях.

500 царських офіцерів під радянським судом.

З наказу ДПУ Менжинського поставлено цими днями перед судом 500 царських офіцерів за вороже ставлення до радянського уряду. Найбільше між ними морських офіцерів. Всіх обвинувачених чекає кара смерті.


Лютий 1930: Учителі поштовими урядниками. 500 офіцерів під судом. Український науковий інститут.

Мусять критися в печерах перед червоними катами.

В старовинному поганському Римі, перші християни мусили ховатися перед переслідуваннями за віру в підземних катакомбах.

Таке самісіньке діється тепер на Радянщині.

В Вятці замкнули більшовики цер­кву Воскресення Христового. Незаба­ром по замкненні церкви арештувало Д. П. У. (чрезвичайка) 23 людини, а се­ред них найвизначніших священників цієї місцевості та ігуменю монастиря.

Одного зі священників о. Григорія Попиванова звинувачують, що в своєму місті викопав катакомби, де потім відбувалися тайні богослуження на знак спротиву проти релігійних переслідувань.

В домі іншого священика сконфіс­кували друкарську машину, що на ній друкували летючки, вякій взивали до спротиву проти закриття церкви. Ле­тючки ці розходилися по всьому місті.

Всіх судять за контреволюцію й їм грозить кара смерті.

От вам рай! Недаром різні вирод­ки й вилюдки так нам його захвалюють — очевидно за гроші.


Лютий 1930: Мусять критися в печерах перед червоними катами. Боротьба за самоврядування.


Лютий 1930: Гуцульщина в обороні власного шкільництва. Збіжжеві резерви в Польщі.


Лютий 1930: Церковний та історичний календар. Що належить свідкові за страту часу.


Лютий 1930: Біржа. Політичний словник.

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 29.02.2020 20:49  Каранда Галина => © 

Варіант... 

 29.02.2020 20:44  © ... => Каранда Галина 

Гестапо... 

 29.02.2020 18:56  Каранда Галина => © 

Союз народів, Ліга націй, ООН...
Цікаво, як називатиметься аналогічна організація, покликана не допустити війни, після третьої світової?