12.03.2020 19:36
для всіх
162
    
  2 | 2  
 © Правда (Львів)

Ким був і за що спалили Джордано Бруно?

09.03.1930 | № 9

Цей сумної слави чоловік наро­дився в Італії пиблизно 1550 року. В молодому віці вступив до монастиря проповідників (домініканів). Та скоро покинув мона­стир і почав вештатися по світі. Зразу пристав до протестантів, але в Женеві посварився з самим Кальвіном і подався до Франції. Там почав ширити нові на­укові погляди, а що не вмів їх належно обосновувати, наразив собі тамошніх учених і мусив утікати до Англії. Але і там не загрів довго місця. Тоді пішов до Німеччини, а звідти повернувся до Італії. Тут знову почав ширити свої наукові погляди, але в той спосіб, що змішував їх з релігією. Одним словом по­чав ширити єресь.

Був у середних віках такий звичай, що духовна влада віддавала впертих єретиків, всяких чарівників та ворож­битів, що спекулювали на темноті народу, в руки справедливості. Жорстокі тоді були часи і жорстокі суди! Тодішня судова процедура послугувалася при зізнаннях тортурами (муками). Жорстока була також кара смерті. Найчастіше засуджених палено на вогнищах. В різних європейських країнах справи єретиків судили окремі трибунали т. зв. інквізи­ції. Така то інквізиція судила також в Римі єретика Джордано Бруно і спалила його 1600-го року на вогнищі.

Вороги християнства не минають ніколи нагоди підривати, де тільки можна, авторитет католицької Церкви. Наші доморослі радикали також не хочуть стояти позаду і користаючи „з нагоди 330-літної річниці спалення Джордано Бруно", позичили собі для читачів свого „Гром. Голосу" статтю якогось Круга з іншої соціалістичної газети. В тій статті автор називає Джордана Бруно „свободлюбивим генієм", якому „затісно стало у світі середновіччя, коли до його серця застукала наука Коперника" та одним „з найліпших людей і найбільших філософів".

Чи справді такий був Джордано Бруно, яким роблять його соціалісти, а за ними и наші радикали? Справа мається якраз навпаки. Про Бруно була б і пам`ять загинула, коли б у найновіших часах вороги Церкви і християнства не були взяли собі його за свою зброю. Зате учені, що займалися його особою, цінили його як ученого дуже низько. Критичний дослід його писань уже давно скомпрометував його не тільки в очах учених, але і в очах віруючих. З його писань виходить, що всі релігії не виключаючи християнської, є фаль­шиві. У своїм творі „Spaccio della Bestia trionfante" представляє Бруно релігію, як „тріумфуючу скотину", яку треба поборювати і нищити. В іншім творі („De Monade, Numero et Figure“) висміює св. Письмо, зогиджує Ісуса Христа і ширить науку пантеїзму. В науці про Бога йде за поганськими філософами стоїками і ширить погляди наближені до буддизму.

Навіть протестантські учені й не­довірки (Брукер, Спавента, Байї), ка­жуть, що сам Бруно не розумів того, що писав, та що це був бутний новатор, котрого впровадила в блуд його уява.

Отже не за „науку Коперника", а за ложну пропаганду в справах науки св. Церкви суджено Бруно. А з наукою Коперника була інша справа. Та наука в тодішних часах не була ще обгрун­тована. Проти неї виступав у першу чергу тодішний учений світ. Церква тільки берегла, щоб її діти, заманені новою наукою, котрої при тодішнім її стані не могли як слід розуміти, не сходили з дороги Божої Правди.

Коли однак пізніше нова теорія дозріла, коли знайшлися докази на її можливе обгрунтування, тоді Церква не мала і не має нічого проти неї. Бо правди науки мінливі: сьогодні „панує" така теорія, завтра вона повалена і приходить інша. Коли помилялися тодішні вчені, то і нинішні знають, що також Коперник в не одному помилявся. І нинішні учені, коли б сміялися з Коперника, повинні пам`ятати що й з них самих також мо­жуть колись сміятися їх наступники. Наука ж не стоїть на місці, а розви­вається і зміняється. Це знак, що вона недосконала, бо і розум людський недосконалий. А правди Божі вічні, не­змінні, бо досконалі. Хто на основі тої крихітки недосконалого людського знання хоче змінювати вічні, незмінні Божі Правди, той опиниться в таборі ворогів Церкви.

До того табору тягнуть і наші ра­дикали. Ми спинилися на них тому, що є в нас люди, котрі того рода пресу вважають „менше лівою" отже „менше шкідливою". Як сильно вони помиля­ються!

Бо в дійсності така преса більше шкідлива від найлівішої з лівих. Тому більш шкідлива, бо вживає хитрих „прийомів", бо свою руйнуючу роботу робить в ім`я „патріотизму", або під покришкою „науки і розваги" для укра­їнського працюючого народу. Саме така преса з такою „наукою", а не найлівіша, привела на світ в Росії й в Україні варварський більшовизм. І даремне відпекуються радикали від комуністів. Вони більші їх служаки ніж сельроби. Бо „Гром. Голос" просунеться і там, звідки „Сельроба" викидають, просу­неться, як „менше шкідливий".

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 12.03.2020 23:56  Каллистрат => © 

Щас буду кратким )))

Вдогонку к этой статье 1930 года хорошо было бы посмотреть ещё и фильм "Великая сила" "Ленфильм" 1950г. где очень хорошо показана природа всех гонений! Как  в средние века, так и, почти что  вчера))) Кинофильм об учёных.

Но это для любопытных и упёртых)))

Кстати там играет Б.Бабочкин (Чапаев) и молоденькая ещё Ольга Аросева)))

Фильм есть на ЮТ.

 12.03.2020 21:12  Каллистрат => © 

Мир человека ограничен его собственной природой и никуда от этого не денешься)))

Кентавров, что ли, опять завести для разнообразия? )))

Ещё только вчера учёные передовой советской науки всем скопом осуждали и хаяли как всю буржуазную науку, так и своих коллег, за их продажность антинародному капитализму! )))

Но не прошло и полвека, как стало ясно, что все их голоса и взгляды были из жопы на недоступную для них Вселенную))) Ну, что ж бывает, всему судья - Время....

А Джордано жаль! Ответил за базар парнишка.

 12.03.2020 21:08  Каранда Галина => © 

Ха!
Наука, звісно, не досконала.
Істини Божі - вони то вічні, але до чого тут церковні інтерпретації тих істин?
Чи написано "не убий" , а тоді купа додатків: "можна спалити, якщо сіє єресь", "можна втопити, якщо заварює трави"......?