31.03.2020 11:31
для всіх
124
    
  2 | 2  
 © Правда (Львів)

І помоляться на волі...

16.03.1930 | № 10

На незміримих просторах бувшої російської імперії, які займають шосту частину цілої земної суші, запанувало цар­ство сатани. Попри матеріальну руїну цієї з природи багатої землі принесло те панування безмірно страшнішу ще руїну моральну. Настала

„Неволя страшна...

і помолитись не дають"...

(Тарас Шевченко)

Головний штаб большевицького Інтернаціоналу в Москві почав остан­нім часом горячковито здійснювати свої плани. Йдеться про цілковите винищення всякої релігії, в першу чергу християнської. Йдеться про розбиття всякої релігійної організації, всякої Церкви, в першу чергу Католицької. Тактика большевицького наступу вдаряє головне на три напрямки: 1) народні маси, 2) молодіж і 3) духо­венство.

В народних масах хочуть і нама­гаються большевики викорінити всяку християнську ідею. Хочуть усунути на­божність і релігійні практики, хочуть довести маси до загального відступ­ництва від віри. В тій цілі замикають і руйнують церкви. В часі між 15 грудня 1929 р. і 25 січня 1930 р. замкнули так понад 3 тисячі святинь. Большевицькі часописи були недавно повні „постанов" різних місцевих „комітетів", котрі на­казували робітникам ухвалювати „свобідні постанови працювати в день Різ­два". Тепер закликають до несвяткування Великодня. Тут належить також забирання церковних дзвонів та ікон. Тут належать богохульні процесії й ма­скаради для висміювання християнської релігії, її обрядів та служителів.

Ще більше запеклий наступ по­вели більшовики на другім відтинку протирелігійного фронту, що звернений на молоде покоління. Спеціальна дресура „молодих безбожників", усяких „піонерів", усяких атеїстичних „клубів молоді" має на меті створити армію яничарів готових на боротьбу проти „старого буржуазного світу".

Врешті наступ на духовенство. В початках революції, в часах „воєнного комунізму" цей наступ був дуже на­гальний і дикий. Але переслідування викликували в душах шляхетних ще більший спротив. Народ ще більше гор­нувся до церкви, коли бачив своїх Душ-пастирів в ареолі мучеництва й релі­гійного геройства. Тоді большевики змінили тактику. Зручною політикою посіяли роздори між поодинокими єпи­скопами й серед духовенства. Значніших і діяльніших з-поміж духовенства арештували й повивозили на далеке заслання. Слабших духом переманили большевики, як будьто на свій бік. Ось недавно зникли три католицькі свяще­ники. Про одного з них написали боль­шевицькі часописи, що він „відрікся віри". Та хто повірить большевицьким часописам.

Із того всього одне очевидне, що большевикам не йде ні про добробут краю, ані про піднесення робітничого класи, тільки про відхристиянізування світу.

Жаль бідного народу, що його грабують із найціннішого добра. Та най­більше жаль дітей, молоді. Атже на 150 мільйонів населення в СССР буде певно яких 50 мільйонів тих дитячих душ, які систематично викривлюється, яких мораль затруюється і затемнюється їм розуми...

В самім розпалі тої большевицької проти релігійної оргії почувся грімкий голос Христового Намісника, Голови вселенської Католицької Церкви. До глибини зворушений терпінням та жахливими й святотатськими злочинами, які повторяються і зростають кожного дня проти Бога і проти всіх дорогих Його серцю душ несчислимого населення Росії, взиває св. Отець цілий християнський світ до збірного великого зусилля в молитві.

Молитва це тепер одинока поміч, яку можемо подати нашим братам під большевицьким ярмом. Молитва це наша зброя, зброя духова, але грізна. Да­ремне пишуть большевики, що „папа закликає світ до хрестоносного походу на совіти". Вони або вдають або не розуміють, чим є для християн молитва.

До цього молитовного з`єднання в обороні душі наших рідних братів взивають нас також наші Високопреосвященні дієцезальні Владики. У всіх трьох єпархіях нашого краю видані па­стирські листи, котрими призначено не­ділю 16 березня як день молитви бла­гальної й надолужуючої. Слова св. Отця і наших Єпископів, збірне духовне зу­силля всіх нас у той день у злуці з мо­литвами цілого християнського світа є для нас надією і предвісником, що на нашій великій Україні по темряві большевизму „вже скоро світ буде" і що настане день, коли „помоляться на волі невольничі діти". Аби цей день скоро наспів!

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!