І помоляться на волі...
16.03.1930 | № 10На незміримих просторах бувшої російської імперії, які займають шосту частину цілої земної суші, запанувало царство сатани. Попри матеріальну руїну цієї з природи багатої землі принесло те панування безмірно страшнішу ще руїну моральну. Настала
„Неволя страшна...
і помолитись не дають"...
(Тарас Шевченко)
Головний штаб большевицького Інтернаціоналу в Москві почав останнім часом горячковито здійснювати свої плани. Йдеться про цілковите винищення всякої релігії, в першу чергу християнської. Йдеться про розбиття всякої релігійної організації, всякої Церкви, в першу чергу Католицької. Тактика большевицького наступу вдаряє головне на три напрямки: 1) народні маси, 2) молодіж і 3) духовенство.
В народних масах хочуть і намагаються большевики викорінити всяку християнську ідею. Хочуть усунути набожність і релігійні практики, хочуть довести маси до загального відступництва від віри. В тій цілі замикають і руйнують церкви. В часі між 15 грудня 1929 р. і 25 січня 1930 р. замкнули так понад 3 тисячі святинь. Большевицькі часописи були недавно повні „постанов" різних місцевих „комітетів", котрі наказували робітникам ухвалювати „свобідні постанови працювати в день Різдва". Тепер закликають до несвяткування Великодня. Тут належить також забирання церковних дзвонів та ікон. Тут належать богохульні процесії й маскаради для висміювання християнської релігії, її обрядів та служителів.
Ще більше запеклий наступ повели більшовики на другім відтинку протирелігійного фронту, що звернений на молоде покоління. Спеціальна дресура „молодих безбожників", усяких „піонерів", усяких атеїстичних „клубів молоді" має на меті створити армію яничарів готових на боротьбу проти „старого буржуазного світу".
Врешті наступ на духовенство. В початках революції, в часах „воєнного комунізму" цей наступ був дуже нагальний і дикий. Але переслідування викликували в душах шляхетних ще більший спротив. Народ ще більше горнувся до церкви, коли бачив своїх Душ-пастирів в ареолі мучеництва й релігійного геройства. Тоді большевики змінили тактику. Зручною політикою посіяли роздори між поодинокими єпископами й серед духовенства. Значніших і діяльніших з-поміж духовенства арештували й повивозили на далеке заслання. Слабших духом переманили большевики, як будьто на свій бік. Ось недавно зникли три католицькі священики. Про одного з них написали большевицькі часописи, що він „відрікся віри". Та хто повірить большевицьким часописам.
Із того всього одне очевидне, що большевикам не йде ні про добробут краю, ані про піднесення робітничого класи, тільки про відхристиянізування світу.
Жаль бідного народу, що його грабують із найціннішого добра. Та найбільше жаль дітей, молоді. Атже на 150 мільйонів населення в СССР буде певно яких 50 мільйонів тих дитячих душ, які систематично викривлюється, яких мораль затруюється і затемнюється їм розуми...
В самім розпалі тої большевицької проти релігійної оргії почувся грімкий голос Христового Намісника, Голови вселенської Католицької Церкви. До глибини зворушений терпінням та жахливими й святотатськими злочинами, які повторяються і зростають кожного дня проти Бога і проти всіх дорогих Його серцю душ несчислимого населення Росії, взиває св. Отець цілий християнський світ до збірного великого зусилля в молитві.
Молитва це тепер одинока поміч, яку можемо подати нашим братам під большевицьким ярмом. Молитва це наша зброя, зброя духова, але грізна. Даремне пишуть большевики, що „папа закликає світ до хрестоносного походу на совіти". Вони або вдають або не розуміють, чим є для християн молитва.
До цього молитовного з`єднання в обороні душі наших рідних братів взивають нас також наші Високопреосвященні дієцезальні Владики. У всіх трьох єпархіях нашого краю видані пастирські листи, котрими призначено неділю 16 березня як день молитви благальної й надолужуючої. Слова св. Отця і наших Єпископів, збірне духовне зусилля всіх нас у той день у злуці з молитвами цілого християнського світа є для нас надією і предвісником, що на нашій великій Україні по темряві большевизму „вже скоро світ буде" і що настане день, коли „помоляться на волі невольничі діти". Аби цей день скоро наспів!