Історія Міста Рим /коротко/
Історія Міста Римз рубрики / циклу «Переклади ІВАНА ПЕТРИШИНА»
Історія Міста Рим
/коротко/
У ІІ сторіччі д.н.е., на місці нинішнього Риму, виникає терремарська цивілізація (бронзовий вік: обробіток землі, що удобрювалася приливами з моря [перекладач]). У 1000 році д.н.е., її змінила віллановська цивілізація (залізний вік: двоконусні поховання, геометричні оздоблення /перекл./) Ці цивілізації простягалися із півночі до центру півострова. Походження їхнє - невідоме.
Перші поселенці були кельтами, ліґурами, сікулами і сардами. Вони були індо-європейського походження. Заселяли терени і венети, італичі, умбри і латини.
У вІІІ ст., до Італії дійшли два племені вищої цивілізації: етруски і греки.
Останні освоювали південну частину теренів і Сицілію, що породило чудову цивілізацію. Етруски через своє походження залишаються таємницею. Вони населяли центральну Італію. Пізніше вони перемістилися на північ і на південь. У них не було єдинойи держави. Натомість, вони створили союз, що об`єднував 12 міст. Це була відносно автономні держави. Важливість етрусків- в оригінальності характеру їхньої цивілізації і її впливові на давніх римлян.
Походження Риму.
Легендарне походження міста Риму поєднане із грецьким міфом про Троянську Війну і про втечу троянського героя Енея, який досяг дельти ріки Тевер. Ромулус і Ремус, його нащадки, пізніше заснували Рим. Насправді, Рим засновано між ІХ та ВІІ віками, від злиття багатьох поселень латинів і сабінів, які мешкали на лівому березі Тевера, а, саме- на Палатині. За легендою, Римом впродовж 250 років правило семеро королів. Перші чотири з них були латинами і сабінами, останні три- етрусками, що вказує на перевагу етрусків у цьому місті. 509 р. д.н.е., насильницька революція шляхти і простолюдинів спромоглася віддалити короля і породити республіканський уряд із Сенатом, що вибирався патриціями, тобто представниками благородного походження.
Перша Республіканська Ера
Після вигнання королів, Рим створює республіканську конституцію. Найвище судійство було представлено двома Консулами, які керували військом і забезпечували виконання законів. Злочини судилися двома Преторами/Верховними Суддями, публічними роботами займалися Еділи/Будівничі керівники. Квестори займалися скарбницею. На час небезпек, консули заміщалися Диктатором, який у своїх руках централізовував усі види влади. Сенат- був найвищим вічем давніх римлян. Він складався із 300 членів від яких очікувалося висловлення їхньої думки (поради старійшин) щодо пропозицій суддів/маґістратів. Народними вічами були Коміції Куряті (створені ще Ромулом) і Коміції Центуріаті, у яких приймали участь усі мешканці Риму. Переважали у тих зібраннях патриції, плебеям (простолюдинам), треба було ще довго боротися, щоб отримати рівні права із високородними. Плебеями були ремісники, робітники, селяни. Створення Трибун Плебу (зібрань простолюдинів) дозволили добитися рівних законів для усіх, і, врешті-решт, доступу простого люду до усіх постів Держави.
Найнижчим прошарком були раби, число яких постійно зростало.
Рим ініціював довгу низку переможних війн проти етрусків, ґалів, саннітів, після яких було досягнено контролю над центральною Італією.
Італія межувала з грецькими колоніями. Рим вів війну з Тарантом (прибережним містом Апулії), союзником Пірра (короля молосів). /перекладач/
Після кількох поразок, Рим переміг у вирішальній битві при Малевенто (зараз- провінція Кампанія).
переклад та редагування з італійської- Івана Петришина
[
США, 15.2022